1. Які особливості формування та реєстрації в ЄРПН податкових накладних у період тестового режиму? Яким чином слід застосовувати систему електронного адміністрування ПДВ після закінчення тестового режиму?
Період з 1 лютого до 1 липня 2015 р. є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою згідно з пунктом 2001.3 статті 2001Податкового кодексу України. Починаючи з 1 липня 2015 р. податкові накладні підлягають реєстрації з дотриманням вимог щодо наявності зазначеної суми.
2. Як сплачуватимуть військовий збір фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування? За якою формою необхідно подавати звітність?
З 1 січня 2015 року набрали чинності зміни внесені Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб - підприємців.
Пунктом 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу), тобто:
- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Ставка збору складає 1,5 відсотки об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу).
При цьому, підпунктом 1.2 пунктом 161 підрозділу 10 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу).
Згідно з підпунктом 1.4 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (підпунктом 1.5 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу).
Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (підпунктом 1.6 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу).
Отже, фізичні особи - підприємці, крім тих що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.
Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.
Терміни сплати військового збору для фізичних осіб - підприємців - до 19 лютого 2016 року.
Щодо утримання податковими агентами військового збору при виплаті доходів фізичним особам - підприємцям за здійснення ними своєї діяльності.
Пунктом 177.8 статті 177 Кодексу визначено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.
Тобто, суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам – підприємцям за здійснення ними своєї діяльності не є податковими агентами щодо таких доходів.
3. Який порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб?
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Нарахування податку фізичним особам у 2015 році здійснюватиметься у такому порядку: у період з 1 січня по 31 березня 2014 року із житлової площі; з 1 квітня по 31 грудня 2014 року із загальної площі об’єктів житлової нерухомості. У 2016 році із загальної площі об’єктів нерухомості, в тому числі об’єктів нежитлової нерухомості, що підлягають оподаткуванню.
4. Скільки коштує ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень.
Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі (частина шістнадцята статті 15 Закон N 481).
5. Чи необхідно придбавати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю пивом, якщо у суб’єкта господарювання є вже ліцензія на продаж алкогольних напоїв?
Якщо у суб’єкта господарювання є ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.
Відповідно до понять, визначених у п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пиво - це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.
Поняття алкогольні напої визначені в 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та в абзаці сьомому статті 1 Закону N 481, згідно з якими алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону N 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв почне діяти з 1 липня 2015 року (згідно абзаців четвертого - шостого підпункту 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII).
6. Який порядок сплати акцизного податку і подання звітності платниками податку, які обслуговуються в СДПІ по роботі з ВПП?
Cуб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, в тому числі не за основним місцем перебування на обліку, або який перебуває на основному обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників, повинен подавати податкові декларації до контролюючих органів, що територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу таких товарів.
Сплата акцизного податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.
Так, відповідно до п.п. 212.3.11 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Підпунктом 223.2 ст. 223 Кодексу визначено, що суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 Кодексу.
Щодо сплати акцизного податку, то особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок до бюджету за місцем здійснення реалізації таких товарів (п. 222.3 ст. 222 Кодексу).
7. За якою формою подається дкларація з акцизного податку?
Форму Декларації акцизного податку та Порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року N 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку" (далі - Порядок).
Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Об'єкти оподаткування акцизним податком та порядок визначення бази оподаткування встановлені статтями 213 та 214 розділу VI Кодексу, перелік підакцизних товарів (продукції) та розмір ставок акцизного податку встановлено статтею 215 розділу VI Кодексу (п. 3 та п. 4 Розділу 1 Порядку).
Декларація складається із загальної частини, що містить необхідні обов'язкові реквізити платника, та шести розділів, що складаються платниками залежно від виду підакцизних товарів, додатків розрахунків для обчислення суми податку залежно від виду встановлених ставок акцизного податку, а також розділу, що заповнюється працівниками Державної фіскальної служби України після подання Декларації. Порядок заповнення Декларації окремо за кожним розділом наводиться у розділі IV, а додатків - у розділі V Порядку (п. 2 Розділу ІІ Порядку).
У п. 2 Розділу 1 Порядку зазначено, що платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов'язання із сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у колонці "Ознака подачі" на останньому аркуші Декларації. Платник податку - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації.
8. Чи оподатковується акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів продаж легкових автомобілів у салонах?
Згідно з нормами Податкового кодексу України (далі - Кодекс) легкові автомобілі не підпадають під визначення роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а отже їх роздрібна продажа, зокрема в салонах не є об’єктом оподаткування акцизним податком, а суб’єкт господарювання, що їх реалізує не є платником акцизного податку.
Так, відповідно до понять, визначених у п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах.
У підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу затверджені ставки акцизного податку на нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне, ставки акцизного податку на автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей визначені у п. 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
9. В 2015 році сільгоспвиробник надає сільськогосподарські послуги, які підпадають під спеціальним режим (оранка, сівба та інше). Замовник розраховується готівкою. Чи потрібно застосовувати РРО?
Законом від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265).
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону N 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Таким чином підприємства, які надають послуги та проводять розрахункові операції в готівковій формі мають застосовувати РРО.
10. Який порядок застосування РРО платниками єдиного податку, які проводять розрахунки через рахунки в банківських установах?
Згідно з п. 2 ст. 9 Закону N 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу.
11. Який порядок використання РРО підприємцями - фізичними особами, які перебувають у другій/третій групі і при цьому займаються виробництвом, а потім реалізовують готову продукцію за готівку?
Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО).
У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи - підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.
Листівка ДФС України
від 11 березня 2015 року
http://sfs.gov.ua/broshuri-ta-listivki/187806.html
| 
