Чи є платниками збору
за спеціальне використання води СГ, які надають готельні послуги з тимчасового
розміщення (проживання) в готелях, пансіонатах, будинках відпочинку,
туристичних базах, кемпінгах?
Відповідно до
п.323.1 ст.323 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та
доповненнями (далі - ПКУ) платниками збору за спеціальне використання води
(далі – збір) є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми
власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші
відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ),
постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які,
зокрема, використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів
(первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів
(вторинні водокористувачі). Відповідно
до статті 4 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X
із змінами та доповненнями (далі – ЖК) жилі будинки, а також жилі приміщення в
інших будівлях, утворюють житловий фонд, а згідно зі статтею 6 ЖК жилі будинки
і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для
використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і
гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового
характеру забороняється.
Згідно із Законом України «Про туризм» від
15.09.1995 № 324/95-ВР готель - підприємство будь-якої організаційно-правової
форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає
готельні послуги з тимчасового проживання з обов’язковим обслуговуванням.
Готельна послуга - дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом
надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша
діяльність, пов’язана з розміщенням та тимчасовим проживанням.
Пунктом 323.2 ст.323 розділу ХVІ ПКУ визначено,
що не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для
задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей,
які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від
характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних
ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і
санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та
платників єдиного податку.
Для цілей розділу ХVІ ПКУ під терміном
«санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних,
душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень
у належному санітарно-гігієнічному стані.
Підпунктом 324.4.1 пункту 324.4 статті 324 ПКУ
передбачено виключення з об’єкту оподаткування збором обсягів води, що
використовується виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб
населення в межах його житлового фонду та присадибних ділянок, у т.ч. для
задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних
осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.
Таким чином, оскільки готелі та аналогічні
об’єкти розміщення не належать до житлового фонду, а обсяги води в них
використовуються не тільки для задоволення виключно власних питних і
санітарно-гігієнічних потреб працівників, але й для потреб клієнтів, які в них
тимчасово розміщуються, то суб’єкти господарювання, які надають своїм клієнтам
готельні послуги з тимчасового розміщення (проживання) в готелях, пансіонатах,
будинках відпочинку, туристичних базах, кемпінгах та аналогічних об’єктах
розміщення є платниками збору за спеціальне використання води на загальних
підставах за всі фактично використані обсяги води.
База знань Міндоходів, 121.01
|
