Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7, 8 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
     Згідно із частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для платників, зазначених, зокрема, у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників ЄВ з урахуванням видів їх економічної діяльності у розмірі від 36,76 до 49,7 відсотка.
     У разі якщо база нарахування ЄВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ, встановленої для відповідної категорії платника.
     При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки ЄВ, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування.
     ЄВ платників, зазначених у п. 2, 6 – 8 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 встановлюється у розмірі 3,6 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (абзац перший частини сьомої ст. 8 Закону № 2464).

     Відповідно до частин п’ятої, шостої, одинадцятої ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, у разі, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

     Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. 
     Пунктом 2 частини першої ст. 4 Закону № 2464 визначено, що платниками ЄВ є працівники – громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених, зокрема, в абзаці другому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464.
     Згідно із частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для бюджетних установ ЄВ встановлюється у розмірі 36,3 відс. визначеної бази нарахування.
     У разі якщо база нарахування ЄВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ, встановленої для відповідної категорії платника.
     При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки ЄВ, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування.
     Абзацом першим п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
     Для платників, зазначених, зокрема, у п. 2 частини першої ст. 4 Закону № 2464, ЄВ встановлюється у розмірі 3,6 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (абзац перший частини сьомої ст. 8 Закону № 2464).
     ЄВ у розмірі 6,1 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ встановлюється для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року.
     Отже, бюджетні установи нараховують ЄВ на суми нарахованої заробітної плати (доходу) найманим працівникам за видами виплат у розмірі 36,3 відс. та утримують із зазначених сум ЄВ у розмірі 3,6 відсотка. При цьому, із заробітної плати працівників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року, ЄВ утримується у розмірі 6,1 відсотка.
     У разі якщо база нарахування ЄВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ, встановленої для відповідної категорії платника.
     При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки ЄВ, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування.