Податок на
нерухомість
Питання: Квартира знаходиться у спільній сумісній власності чотирьох
фізичних осіб. Площа квартири 130 кв.м. Хто з даних фізичних осіб є платником
податку? Чи має право фізична особа - співвласник першої квартири, скористатися
пільгою по сплаті податку на нерухоме майно з частини другої квартири, якою
володіє додатково, якщо по спільній сумісній власності по першій квартирі
платником буде інша особа?
Відповідь: 1) Згідно з пп.265.2.1 п.265.2 ст.265 ПКУ,
об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної
ділянки, є об’єкт житлової нерухомості. У пп.265.1.2 п.265.1 ст.265 ПКУ,
визначено платників податку в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у
спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб.
Так, згідно абзацу «б» пп.265.1.2 п.265.1 ст.265 ПКУ, якщо
об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох
осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких
осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Відповідно до пп.265.7.3 п.265.7 ст.265 ПКУ, платники
податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт
оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до
органів податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової
нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.
Таким чином, фізичні особи співвласники житлової
нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в
натурі, можуть повідомити орган податкової служби про визначеного за їх згодою
платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувшись
до 01 липня звітного року з письмовою заявою за місцезнаходженням об’єкта
житлової нерухомості.
Слід зазначити, відповідно пп.265.7.1 п.265.7 ст.265 ПКУ, що
обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у
власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за
місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.
Так, відповідно пп.265.7.2 п.265.7 ст.265 ПКУ, податкове
повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні
реквізити надсилаються органами податкової служби платникам за
місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за
формою, встановленою у порядку, визначеному ст.58 ПКУ.
2) Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості
(пп.265.3.1 п.265.3 ст.265 ПКУ).
У випадку наявності у платника податку кількох об’єктів
оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об’єктів
(пп.265.3.4 п.265.3 ст.265 ПКУ).
Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від
земельної ділянки передбачено п.265.4 ст.265 ПКУ, а саме: база оподаткування
об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи -
платника податку, зменшується для квартири - на 120 кв. м. та для житлового
будинку - на 250 кв. м.
Таке зменшення надається один раз за базовий податковий
(звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій
фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку,
або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової
нерухомості, який перебуває в його власності.
Відповідно до підпункту 265.7.3 пункту 265.7 статті 265
Кодексу платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право
власності на об'єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право
звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо
житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку
та нарахованої суми податку.
Таким чином, пільга буде застосовуватись до об'єкта житлової
нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в
установленому законом порядку.
Якщо фізична особа - платник податків виявить бажання
застосувати пільгу до іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в
його власності, вона має надати до 01 липня поточного року письмове звернення
(заяву) до податкового органу за місцем реєстрації.
Таке звернення (заяву) можна подати особисто платником
податків або уповноваженою на це особою; надіслати поштою з повідомленням про
вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній
формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб
у порядку, визначеному законодавством. (Див. Лист ДПС України від 11.03.2013 р.
N 3724/6/17-3216).
Виходячи з вище наведеного, фізична особа може скористатися
пільгою зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,
маючи у власності два (чи більше) об’єкти житлової нерухомості, один з яких не
є об’єктом оподаткування.
Таким чином, додатково володіючи частиною другої квартири,
платник податку матиме право скористатися пільгою по сплаті податку на нерухоме
майно з цієї частини квартири, якщо матиме підтверджуючи документи, що не є
платником по спільній сумісній власності, що згідно заяви платником буде інша
особа.
Податок на прибуток
Питання: Коригуємо показники декларації з податку на прибуток за 2012
рік в сторону збільшення податкових зобов‘язань, внаслідок чого збільшується
сума авансових внесків. Якщо розрахунок коригування подано до декларації з
податку на прибуток 12.03.2013, чи нараховуються штрафні фінансові санкції на
авансові внески? Якщо розрахунок коригування до декларації з податку на
прибуток подано 10.07.2013, на які періоди нараховуються фінансові санкції?
Відповідь: При здійсненні підприємством коригування
показників декларації з податку на прибуток в сторону збільшення податкових
зобов‘язань, внаслідок чого збільшується сума авансових внесків, штрафні
фінансові санкції нараховуються. Проте, штрафні фінансові санкції нараховуються
не на авансові внески, нараховуються не щомісяця, а лише один раз з поданням
звітності. Розмір штрафних фінансових санкції залежить від способу проведення
коригування показників декларації з податку на прибуток.
Так, при надісланні платником податку уточнюючого розрахунку
і сплатити суму недоплати, відповідно до ст. 50.1 ПК, штраф сплачується у
розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого
розрахунку, а при відображенні суми недоплати у складі декларації з цього
податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому
виявлено факт заниження податкового зобов'язання, сума недоплати збільшується
на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним
збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо платник податків після подачі декларації за звітний період
подаватиме нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного
строку подання декларації за такий самий звітний період, то вищенаведені штрафи
не застосовуватимуться.
Наголошуємо, у даному випадку нарахування штрафних
фінансових санкцій визначатиметься у річній декларації, а не по даті проведення
нарахування авансового внеску в особовому рахунку платника податків.
Отже, питання терміну нарахування авансових внесків у
картках особових рахунків до фінансових санкції відношення не має.
Питання: Які зміни відбулися в пільговій сплаті податку на прибуток для
готельного бізнесу?
Відповідь: Зміни в оподаткуванні прибутку суб’єктів
господарювання готельного бізнесу були внесені до Податкового кодексу Закон №
5180.
Відповідно до пп. «а» п. 17 підрозділу 4 розділу XX
«Перехідні положення» ПК строком на 10 років починаючи з 1 січня 2011 р.
звільняється від оподаткування прибуток суб’єкта господарської діяльності,
отриманий від надання готельних послуг (група 55 КВЕД ДК 009:2005) у готелях
категорій «п’ять зірок», «чотири зірки» і «три зірки», у тому числі
новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи
реставрацію існуючих будівель і споруд (за умови, що дохід від реалізації
послуг з розміщення шляхом надання номера для тимчасового проживання становить
не менше ніж 75%).
Так, згідно Закону № 5180, починаючи з 1 серпня 2012 р. для
застосування пільги в оподаткуванні прибутку дохід від реалізації
вищезазначених послуг у таких платників податку встановлено у розмірі 50%.
Податок на додану
вартість
Питання: Податковий орган має намір виписати штраф товариству −
виробнику сільськогосподарської продукції за затримку перерахування грошового
зобов‘язання з поточного на спеціальний рахунок по ПДВ (на 1,5 днів) згідно п.
126.1 Податкового кодексу в розмірі 10% від суми грошового зобов‘язання. Проте,
згідно п.14.1.39 Податкового кодексу, грошове зобов'язання платника податків -
сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як
податкове зобов'язання по ПДВ. Чи правомірні дії податкової інспекції?
Відповідь: Так, відповідно 14.1.39 ПК, грошове зобов'язання
платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до
відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію,
що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог
податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням
якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення
законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно п. 209.2 ПК, згідно із спеціальним режимом
оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським
підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг,
не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого
сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої
(нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких
сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для
інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються
сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в
установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування
бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Слід керуватись нормами Постанови від 12.01.2011 р. № 11
"Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими
підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках,
відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування
бюджетних коштів", згідно п. 3 Постанови сума податку на додану вартість,
що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством
відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених
(наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих
основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за
винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які
поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою
податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового
кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з
поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203
Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного
бюджету.
Тобто, строки перераховується сільськогосподарським
підприємством з поточного рахунка сум податку на додану вартість на спеціальний
рахунок, такі ж як і до бюджету.
Дії податкового органу правомірні, відповідно до п. 126.1
ПК, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання
та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом законодавчо
встановлені строки, такий платник податків притягується до відповідальності у
вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при
затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати
суми грошового зобов'язання.
http://appu.org.ua/articles/4338
| 
