Оголошення Для ПІдприємців ХМільника
Вівторок, 23.04.2024, 21:37
Форма входу
Пошук
Календар
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 239
Друзі сайту
Хмільник.ua - сайт мого міста Хмільницька районна бібліотека

















Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » 2011 » Вересень » 2 » Запитання, що найчастіше задають підприємці
11:45
Запитання, що найчастіше задають підприємці
Який порядок нарахування авансових платежів фізичною особою - підприємцем, яка протягом поточного року перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування? Відповідно до пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачують до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). Фізичні особи – підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році. Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці, які перейшли протягом поточного звітного року зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування нараховують та сплачують авансові платежі на підставі квартальної декларації, яка подається ними після закінчення кварталу, в якому відбувся перехід. Наприклад, платник податків перейшов на загальну систему оподаткування з ІІ кварталу, то декларація подається після закінчення цього кварталу і авансові платежі нараховуються платником самостійно з урахуванням суми податку, що нараховується на доходи, вказані в декларації. Чи повинна сплачувати фізична особа - підприємець авансові платежі, якщо вона у наступному році не планує здійснювати діяльність? Відповідно до ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі – ПК) з 1 січня 2011 року фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності ПК, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи та суми плати за торговий патент на підставі документального підтвердження факту їх сплати. Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом. Тобто, авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно та сплачуються до бюджету щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). При цьому, ПКУ передбачено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації та у разі надмірно сплачених сум податку, вони підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку. Які документи необхідно надати фізичною – особою – підприємцем - платником єдиного податку іншому суб’єкту господарювання (юридичній особі або фізичній особі - підприємцю) для уникнення подвійного оподаткування? Відповідно до пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи – підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до ПКУ. Згідно із ст. 6 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком. Відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, який отримує такий дохід, надано виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних або фізичних осіб – підприємців про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності. Згідно із п. 5.2 розділу 5 Положення порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 жовтня 2005 року № 97, у витягу для фізичної особи – підприємця зазначаються основні види діяльності. При цьому, підтвердженням про обрану систему оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку є Свідоцтво про сплату єдиного податку, в якому також відображаються обрані види діяльності. Крім того, що пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ ПКУ передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації). Враховуючи вищенаведене, з метою уникнення порушень норм чинного законодавства рекомендується як юридичним особам, так і фізичним особам - підприємцям, які мають господарські відносини з фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, крім копії документа, підтверджуючого, що він зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності (виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних або фізичних осіб – підприємців), отримувати від такої особи копію Свідоцтва про сплату єдиного податку, що свідчить про обрану систему оподаткування.


За якою ставкою оподатковується дохід, отриманий фізичною особою від продажу сировини (матеріалів, запасних частин тощо)? Згідно з п.п.165.1.25 п.165.1 ст.165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, отримана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за винятком брухту чорних та дорогоцінних металів. Згідно з ст.1 Закон України від 5 березня 1998 року №187/98-ВР "Про відходи" із змінами та доповненнями побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення. Згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 183 із змінами та доповненнями, до вторинної сировини відносяться, зокрема, макулатура, склобій, відходи полімерні, відходи гумові, у тому числі зношені шини, матеріали текстильні вторинні, використана металева тара (ящики, фляги, каністри, банки, зокрема алюмінієві банки з-під напоїв, балончики). Таким чином, дохід від реалізації матеріалів, запасних частин та інших речей, які не відносяться до переліку вторинної сировини, визначеного Кабінетом Міністрів України, та побутових відходів, оподатковується на загальних підставах за ставкою, встановленою п.167.1 ст.167 ПКУ (15% та/або 17% в залежності від розміру отриманого доходу у звітному податковому місяці). В який термін надається податкова декларація фізичними особами – підприємцями з 1.01.2011 року? Відповідно до пп. 49. 18.5 п. 4.18 ст. 49 розділу ІІ та п. 177.5 ст.177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Який алгоритм розрахунку податку на доходи фізичних осіб за цивільно-правовими договорами? Відповідно до пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Згідно із п. 164.6 ст. 164 ПКУ при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів одержаних (крім випадків, визначених у п.167.2 – 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат та винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовим договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, тобто перевищує 9410 грн., ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту. (Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2011рік” мінімальна заробітна плата на 1 січня 2011 року становить 941 грн.). Наприклад, у разі якщо платник податку отримав місячний дохід у вигляді винагороди, що дорівнює 10 000 грн., то податковий агент повинен виконати наступний алгоритм оподаткування даного доходу: База оподаткування до якої застосовується ставка податку 15 % становитиме 9165,34 грн. за вирахуванням єдиного соціального внеску (9410 грн. – 9410 грн. х 2,6% = 9165,34 грн., де 2,6 % - єдиний соціальний внесок). База оподаткування до якої застосовується ставка податку 17 % відповідно становитиме 574,66 грн. за вирахуванням єдиного соціального внеску (590 грн. – 590 грн. х 2,6% = 574,66 грн.) Далі визначається сума податку: - за ставкою 15% оподатковується дохід 9165,34 грн., з якого податок дорівнює 1374,80 грн.; - за ставкою 17 % оподатковується дохід 574,66 грн., з якого податок дорівнює 97,69 грн. Отже, виходячи з прикладу, загальна сума податку, що підлягає утриманню податковим агентом з місячного доходу платника податку 10000 грн. становить 1472,49 грн. (1374,80 грн. + 97,69 грн.). Який термін подання платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи у зв’язку із застосуванням права на податкову знижку? Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. При цьому, пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ передбачено, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації. Відповідно до пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Враховуючи вищевикладене, фізичні особи, які мають право на нарахування податкової знижки, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року до кінця податкового року, тобто граничний термін подання декларації не обмежується 1 травня поточного року. За якою формою та який порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. № 1ДФ за періоди до 01.01.2011 та після 01.01.2011? Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядок її заповнення і подання податковими агентами до органу державної податкової служби затверджені наказом ДПА України від 24.12.10 № 1020 (далі – Порядок № 1020). Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. При цьому, п. 46.1 ст. 46 ПКУ передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Відповідно до п. 4.3 Порядку уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди. При цьому, згідно із пп. 3.1.2 п. 3.1 Порядку у разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка. Відповідно до п. 4.4 Порядку уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента. Для вилучення одного помилкового рядка з попередньої введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на вилучення рядка. Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка. Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно вилучити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на вилучення, а в другому – «0» - рядок на введення. У разі проведення коригувань показників податкового розрахунку за ф. № 1ДФ за звітні податкові періоди з 01.01.2011, такий податковий розрахунок заповнюється і подається за формою та відповідно до Порядку № 1020. У разі необхідності проведення коригувань показників податкового розрахунку ф. № 1ДФ, поданого за звітний період до 01.01.2011, такий податковий розрахунок заповнюється і подається за формою та відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.03 № 451. Яким чином подавати податковий розрахунок за ф. № 1ДФ за не уповноважений відокремлений підрозділ та який порядок подання копій податкових розрахунків до органу ДПС за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу у разі коли податковий агент подає податковий розрахунок у паперовому вигляді? Відповідно до пп. «б» п.176.2 ст.176 р. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджений наказом ДПА України від 24.12.10 № 1020 (далі – Порядок). Окремого порядку подання копій розрахунку за ф. № 1ДФ даним Порядком не встановлено. При цьому, податкова звітність подається платником податку до органів ДПС згідно із ст. 49 р. ІІ ПКУ. Відповідно до п. 49.3 ст.49 р. ІІ ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Враховуючи вищевикладене, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, то податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу ДПС за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу ДПС за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу у порядку, встановленому п. 49.3 ст. 49 р. ІІ ПКУ. Тобто, юридична особа, яка подає податковий розрахунок за ф. № 1ДФ на паперових носіях, надсилає копію розрахунку до органу ДПС за місцезнаходженням не уповноваженого відокремленого підрозділу поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. При цьому, копія податкового розрахунку за ф. № 1ДФ повинна дублювати дані, зазначені у поданому розрахунку до податкового органу за місцезнаходженням юридичної особи. Інших умов щодо подання копії податкового розрахунку за ф. № 1ДФ не встановлено. Веб-сайт ДПА України www.sta.gov.ua
Переглядів: 1353 | Додав: odzvinkovsky | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz Copyright MyCorp © 2024