Ви нас запитували                          

В яких випадках не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та включенню до податкової декларації про майновий стан та доходи дохід фізичної особи від продажу інвестиційного активу?

 Яким чином оподатковується ПДФО сума доходу, отриманого ФО - резидентом від продажу ЮО інвестиційного активу?

 Чи необхідно фізичній особі відображати у декларації про майновий стан і доходи суму інвестиційного збитку, яка виникла від здійснення у звітному календарному році операцій з інвестиційними активами? 

 Протягом року я працював на двох підприємствах. Чи потрібно мені подавати річну декларацію?         

 Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан та доходи громадян виїжджаючим на постійне місце життя за кордон?   

 Яким чином оподатковується дохід від надання фізичною особою легкового автомобіля в оренду іншій фізичній особі?

 Чи повинні фізична особа відображати у податковій декларації про майновий стан і доходи дохід у вигляді процентів, нарахованих на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок?         

 Протягом якого терміну потрібно сплатити податок на доходи фізичних осіб, якщо податкову декларацію про майновий стан і доходи подано несвоєчасно?

 Які штрафні санкції передбачені у разі несвоєчасної сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб за результатами річної декларації про майновий стан і доходи? 

В яких випадках не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та включенню до податкової декларації про майновий стан та доходи дохід фізичної особи від продажу інвестиційного активу?

Платник податку обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в пп. 170.2.8  Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Згідно з пп.170.2.8 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу: а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (у 2011 році – 1320 грн.); б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктом 165.1.40 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними статтею 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації). У випадках, зазначених у підпунктах "а" і "б" цього підпункту, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Яким чином оподатковується ПДФО сума доходу, отриманого ФО - резидентом від продажу ЮО інвестиційного активу?

Відповідно до пп. 170.2.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік. Згідно із пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами). Пунктом 170.2  ПКУ встановлено, що платник податку, який проводить операції з інвестиційними активами, має право скористатися послугами професійного торговця цінними паперами, включаючи банк та укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента. Відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ при застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9  ПКУ податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів. Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в пп. 170.2.8  ПКУ. Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі та отримує інвестиційний прибуток, повинна надати податкову декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплати податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1  ПКУ (15% та/або 17%).

Чи необхідно фізичній особі відображати у декларації про майновий стан і доходи суму інвестиційного збитку, яка виникла від здійснення у звітному календарному році операцій з інвестиційними активами?

Оподаткування доходів, одержаних від операцій з інвестиційними активами (інвестиційного прибутку), регламентується нормами п. 170.2  Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення. Отже, сума інвестиційного збитку, який виник у платника податку від операцій з інвестиційними активами за підсумками звітного календарного року, відображається у декларації про майновий стан і доходи за цей звітний рік, проте для цілей оподаткування така сума враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних звітних періодів (років). Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1022, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1441/18736, затверджено Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Протягом року я працював на двох підприємствах. Чи потрібно мені подавати річну декларацію?

Згідно з п.п. "є” п.176.1  Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 платники податку зобов’язані подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 ПКУ, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Тобто, якщо Ви отримували в минулому році дохід від двох податкових агентів і протягом будь-якого календарного місяця  загальна сума доходу перевищила 9410 грн., то Вам необхідно подати до 1 травня декларацію про майновий стан і доходи за місцем проживання та сплатити донараховану суму податкового зобов’язання.

Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан та доходи громадян виїжджаючим на постійне місце життя за кордон?

Згідно п. 179.3 ст 179. Податкового кодексу України, платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Орган ДПС протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних  процедур. 

Яким чином оподатковується дохід від надання фізичною особою легкового автомобіля в оренду іншій фізичній особі?

Відповідно до пп. 14.1.56 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.

Відповідно до глави 58 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435 із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 171.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету. Враховуючи те, що орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. При цьому, відповідно до п. 170.1  ПКУ орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.

Таким чином, фізична особа – орендодавець при отриманні доходу від фізичної особи - орендаря зобов’язана подати річну податкову декларацію та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1  ПКУ, тобто за ставкою 15 відсотків. У разі якщо загальна сума доходу у звітному податковому місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення.

Чи повинні фізична особа відображати у податковій декларації про майновий стан і доходи дохід у вигляді процентів, нарахованих на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок?          

Відповідно до пп.164.2.8  Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (крім процентів, визначених у пп.165.1.2 та пп.165.1.41  ПКУ, а саме: - доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України та на боргові зобов’язання Національного банку України (пп. 165.1.2 ПКУ); - доходів у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат (пп.165.1.41  ПКУ). При цьому, пп. 164.2.8 п.164.2 ст.164 ПКУ в частині включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок та абзаци другий - четвертий п.167.2  ПКУ у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2015 року (абз. шостий п.1 р. ХІХ "Прикінцеві положення" ПКУ). Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – форма) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.11.11 № 1395 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 03.02.2012 р. № 84,. Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) складається з восьми розділів та семи додатків до декларації. Однак, формою декларації не передбачено окремого рядку щодо відображення доходів, отриманий у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок. Враховуючи те, що пп.164.2.8  ПКУ в частині включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок набирає чинності з 1 січня 2015 року, то фізичні особи при заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи мають право не відображати доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Протягом якого терміну потрібно сплатити податок на доходи фізичних осіб, якщо податкову декларацію про майновий стан і доходи подано несвоєчасно?

Відповідно до п. 179.1  Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу або інших законів України. Відповідно до пп. 49.18.4 ПКУ податкова декларація для платників податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року, що настає за звітним. Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. У разі коли фізична особа подає річну податкову декларацію після закінчення граничного терміну подання, тобто після 1 травня, то відповідно до пп. 54.3.1 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошового зобов’язання платника податку. Органом державної податкової служби проводиться камеральна перевірка, за результатами якої складається акт перевірки, в якому відображаються факти порушення платником податку вимог ПКУ та визначається сума грошового зобов’язання, яка зазначається у повідомленні – рішенні, що відповідно до п.86.8 ПКУ надсилається (вручається) платнику податку протягом 10-ти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 ПКУ. Відповідно до п.57.3  ПКУ у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1  ПКУ платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення – рішення.

Які штрафні санкції передбачені у разі несвоєчасної сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб за результатами річної декларації про майновий стан і доходи?     

Відповідно до п. 179.7 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно із п. 126.1 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.1 ПКУ після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається: від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. Згідно із п. 129.4  ПКУ пеня, визначена підпунктом 129.1.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

http://www.vinsta.gov.ua/