 Шановні платники податків, Хмільницька ОДПІ пропонує Вашій увазі кілька
актуальних запитань, які нещодавно були підняті на веб-сайті http://buhgalter.com.ua/dpa перед фахівцями ДПА у Вінницькій області та
ДПА у м. Києві , текст надається мовою оригіналу:
Денисюк Елена, Ровно, дата вопроса 28.09.201110:35:43
Доброго дня!
Підкажіть, будь-ласка, підприємство хоче простити своєму працівнику
частину наданої йому поворотної безпроцентної позики , яким чином потрібно
утримати ПДФО? Чи потрібно застосовувати підвищувальний коефіцієнт до прощеної
суми боргу при утриманні ПДФО? А також чи зможе підприємство включити прощену
суму боргу до своїх податкових витрат?
Дякую за відповідь!
Державна податкова адміністрація
у місті Київ
28.09.2011
14:03:35
Відповідно до пп. 14.1.257 п.
14.1 ст. 14 ПКУ поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла
платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування
процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування
такими коштами, та є обов’язковою до повернення. Згідно із пп. 165.1.31 п.
165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, що
отримується платником податку.
Згідно з ст.1046 Цивільного
кодексу України (далі – ЦКУ) за договором позики одна сторона (позикодавець)
передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші
речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути
позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість
речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 1049 ЦКУ визначено, що
позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій
самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості,
такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у
строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений
строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги,
позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня
пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Якщо позика (фінансова допомога)
надається підприємством своєму працівнику за договором, укладеним згідно з
вимогами Цивільного кодексу України, за яким вона підлягає обов'язковому
поверненню у визначений договором строк, то протягом дії договору об'єкта
оподаткування відповідно до положень Закону у такого працівника не виникає.
Згідно з п.п.164.2.7 п.164.2
ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника
податку включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним
цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка
перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму,
діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум
податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з
розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з
податків, зборів і погашення податкового боргу, а також дохід, що становить
позитивну різницю між сумою коштів, одержаною платником податку від фінансової
установи після реалізації заставленого майна платника податку при зверненні
стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником
податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), та сумою фактично
сплачених платником податку зобов’язань за таким договором кредиту (позики), і
сумою, що утримана фінансовою установою в рахунок компенсації своїх
витрат/втрат (включаючи залишок непогашеної платником податку суми фінансового
кредиту) згідно з таким договором.
Відповідно до пп. "д"
пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного)
оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як
додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у
вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його
самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення
строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника
про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового
розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку,
за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий
боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній
податковій декларації.
Таким чином, якщо фінансова
допомога (позика) надається підприємством своєму працівнику за договором, за
яким вона підлягає обов'язковому поверненню у визначений договором строк, то
протягом дії договору об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у
такого працівника не виникає. У разі анулювання (списання) підприємством боргу
, така сума є об’єктом оподаткування ПДФО та оподатковується за ставками,
визначеними п. 167.1 ст. 167 Кодексу (15% та/або 17%).
Коефіцієнт, встановлений п.164.5
ст. 164 ПКУ, застосовується лише під час нарахування (отримання) доходів, у
будь-якій не грошовій формі.
Відповідно до пп. 14.1.27. ст..
14 ПКУ витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження
господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається
зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення
зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін
капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)
Господарська діяльність – це діяльність особи,
що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів,
виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться
такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також
через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за
договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1
ст.14).
Відповідно до пп.139.1.1 п.139.1
ст.139 ПКУ при обчисленні об’єкта оподаткування не включаються до складу витрат
витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати
на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених
статтями 142 і 143 ПКУ, та в інших випадках, передбачених нормами цього
розділу.
Тобто, витрати підприємства, не
пов’язані з провадженням господарської діяльності не включаються до складу
витрат. Тому, сума списаного боргу за поворотною безпроцентною позикою
працівника, не включається до витрат .
Львів, дата вопроса 27.09.2011 21:56:34 Доброго дня!
Прохання розповісти про зміни
щодо ПДВ.
1. Як зараз краще проводити
податкові накладні, виписані наприклад, у червні 2011 (які і фактично були
отримані в червні), але були спеціально "відкладені"?
2. Чи має фірма повноцінне право
на податковий кредит по податковій накладній виписаній в серпні, але
зареєстрованій в Реєстрі у вересні (та отриманій у вересні) і задекларованій
покупцем у декларації за вересень в рядку 10.1?
3. Щодо зазначення в податковій
накладній коду товару згідно УКТ ЗЕД. Якщо ми продаємо імпортований товар, але
він у нас в розхідних називається інакше ніж в прихідній ВМД, чи повинні ми
вказувати код товару при постачанні на митній території України? Як бути з
залишками?
Дякую.
Державна податкова адміністрація
у місті Київ
28.09.2011
11:47:44 Доброго дня!
1. Відповідно до п. 198.6 ст. 198
розд. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі
змінами та доповненнями) якщо платник податку не включив у відповідному
звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на
підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним
протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий
метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають
право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових
накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів із
банківського рахунка платника податку.
2. Законом України від 7 липня 2011 року №
3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших
законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу
України» (який набрав чинності 06.08.11 р.) внесено зміни до пункту 201.10
(абзац 7) статті 201 Кодексу і надано право реєстрації податкової накладної та
розрахунку коригування до неї у Єдиному реєстрі у термін не пізніше 20
календарних днів, наступних за датою їх виписки, дата виписки податкової
накладної та дата внесення її до Єдиного реєстру можуть бути в різних звітних
(податкових) періодах.
У даному випадку Кодексом надано можливість
платнику податку — покупцю товарів/послуг включати до податкового кредиту
звітного (податкового) періоду податкові накладні та/або розрахунки коригування
до податкових накладних, які виписані платником податку — продавцем у такому
звітному (податковому) періоді та внесені до Єдиного реєстру не пізніше 20
календарних днів, наступних за датою їх виписки.
3. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 розд. V
Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та
доповненнями) платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його
вимогу підписану уповноваженою платником особою і скріплену печаткою податкову
накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема,
код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів і товарів, ввезених на
митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної
затверджені наказом ДПА України від 21.12.10 р. № 969 «Про затвердження форми
Податкової накладної та Порядку її заповнення» (далі — Порядок № 969).
Відповідно до п. 12 Порядку № 969 до графи 3 податкової накладної вносяться
дані щодо номенклатури постачання товарів/послуг, тому при виписуванні
платником податку податкової накладної у разі здійснення операції з постачання
товарів, що раніше були ним імпортовані, номенклатура поставлених товарів та їх
код згідно з УКТ ЗЕД зазначаються у графі 3 такої податкової накладної (до
внесення змін до форми податкової накладної).
При реалізації залишків після 06.08.2011 року
діють загальні норми Податкового кодексу України, тобто необхідно вказувати код
імпортного товару.
Луганск, дата вопроса 03.10.2011
11:48:36 Чи існує перелік ставок
екологічного податку на забруднюючі хімічні елементи, наприклад не можу знайти
ОКСИД ЗАЛІЗА ?
Державна податкова адміністрація у Вінницькій
області
03.10.2011
15:58:02
Доброго дня Олександре!
Дякуємо за запитання. Справляння
екологічного податку врегульовано нормами Податкового кодексу України від
02.12.2010 р № 2755 ( зі змінами та доповненнями) ( далі ПКУ). Так, статтею 243
ПКУ встановлено ставки податку в залежності від видів забруднюючих речовин та
класу їх небезпечності. У п. 243.1 ст.243 ПКУ міститься перелік забруднюючих
речовин стаціонарними джерелами забруднення. А
в п.243.2 ст.243 ПКУ встановлено ставки податку на забруднюючі речовини
( сполуки), які не увійшли до цього переліку. При цьому, з метою правильного
застосування ставок податку слід визначити до якого класу небезпечності
відноситься забруднююча речовина ( сполука) яка викидається в атмосферне
повітря стаціонарними джерелами забруднення. Наказом Міністерства охорони
здоров'я від 09.07.1997 р № 201 затверджено "Державні санітарні правила
охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та
біологічними речовинами" ( зі змінами та доповненнями) ( далі Правила).
Відповідно до додатку 1 Б до Правил, оксид заліза відноситься до 3-го класу
небезпечності ( позиція 214). Тобто, ставка екологічного податку для даної
речовини складає 298 грн за тонну.
http://buhgalter.com.ua/dpa
| 
