З  6 серпня 2011 року набирає чинності Закон України від 7 липня 2011 року № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України».

Закон опубліковано в газеті "Голос України" №144 від 05.08.11 р.

З текстом документу можна також ознайомитись на веб-сайті Верховної Ради України за наступною адресою:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=o1&find=1&typ=1

Передплатники журналу "Вісник податкової служби України" зможуть ознайомитись із текстом Закону у 30 номері тижневика за серпень 2011 р.

Хмільницька ОДПІ пропонує платникам податків  витяг із Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»   від 7 липня 2011 року    № 3609-VІ.

3) пункт 34.1 статті 34 викласти у такій редакції: «34.1. Податковим періодом може бути:

34.1.1. календарний рік;

34.1.2. календарне півріччя;

34.1.3. календарний квартал;

34.1.4. календарний місяць;

34.1.5. календарний день»;

пункт 42.3 викласти у такій редакції:

«42.3. Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата»;

8) у статті 48:

підпункт 48.5.1 пункту 48.5 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку»;

пункт 50.2 викласти у такій редакції:

«50.2. Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу»;

пункт 56.18 викласти у такій редакції:

«56.18. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили»;

23) у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 статті 75:

після слів «щодо дотримання» доповнити словами «норм законодавства з питань регулювання обігу готівки»;

після слова «наявності» доповнити словами «документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону»;

доповнити абзацом другим такого змісту:

«До введення в дію положень щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва не проводиться фактична перевірка фізичної особи - підприємця, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, та юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку»;

підпункт 139.1.9 викласти у такій редакції:

«139.1.9. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов’язань за звітний податковий період. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення»;

доповнити пунктом 154.9 такого змісту:

«154.9. Звільняється від оподаткування прибуток суб’єктів господарювання водо-, теплопостачання та водовідведення в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами, погодженими органом місцевого самоврядування (в межах його компетенції) та схваленими державним органом, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (для суб’єктів, регулювання діяльності яких здійснює така комісія), на капітальні інвестиції в будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, та/або сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування зазначених цілей»;

пункт 164.6 доповнити абзацом другим такого змісту:

«При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

63) у статті 167:

у пункті 167.1:

в абзаці першому слова «виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри» замінити словами «виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри»;

після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

«Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з підпунктом «є» пункту 176.1 статті 176, статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування».

64) у статті 168:

у пункті 168.1:

доповнити підпунктом 168.1.5 такого змісту:

«168.1.5. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду»;

65) у пункті 169.4 статті 169:

абзац другий підпункту 169.4.1 після слів і цифр «підпунктом 169.1.2» доповнити словами та цифрами «та підпунктами «а» і «б» підпункту 169.1.3»;

пункт 177.4 викласти у такій редакції:

«177.4. До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу»;

у пункті 177.5:

підпункт 177.5.1 доповнити абзацом другим такого змісту:

«У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу»;

75) пункт 182.1 статті 182 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 000 гривень та яка не є платником податку відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу, може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку»;

абзаци перший та другий пункту 198.6 викласти у такій редакції:

«198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу»;

у пункті 201.10:

після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

«Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки».

пункт 209.7 викласти у такій редакції:

«209.7. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб’єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником»;

підпункт «в» підпункту 209.15.2 пункту 209.15 викласти у такій редакції:

«в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг)»;

109) підпункт «в» підпункту 267.3.2 пункту 267.3 статті 267 викласти у такій редакції:

«в) на території інших населених пунктів - від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати»;

110) у статті 268:

у підпункті 268.2.2 пункту 268.2:

підпункт «д» викласти у такій редакції:

«д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію Міністерства охорони здоров’я України»;

доповнити підпунктами «е» і «є» такого змісту:

«е) діти віком до 18 років;

є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади»;

підпункт 268.7.1 пункту 268.7 викласти у такій редакції:

«268.7.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду»;

пункт 15 викласти у такій редакції:

«15. Тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються податком на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом»;

7. Статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; із змінами, внесеними Законом України від 7 квітня 2011 року № 3205-VІ) доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування».

8. У статті 3 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 191) слова «один відсоток» замінити словами «півтора відсотка».

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих змін, внесених до Податкового кодексу України пунктом 1 розділу І цього Закону, а саме:

абзацу двадцять четвертого підпункту 1 та підпунктів 101-105, які набирають чинності з 1 жовтня 2011 року;

абзацу двадцять восьмого (щодо виключення підпункту 14.1.236 пункту 14.1 статті 14), абзаців четвертого - п’ятого підпункту 11 (щодо змін до пункту 52.3 статті 52 у частині запровадження електронної форми податкової консультації), підпункту 12 (щодо запровадження електронної форми податкової консультації), підпункту 26 (щодо змін до пункту 85.2 статті 85 у частині порядку надання інформації в електронній формі), абзаців п’ятого і шостого підпункту 61 (щодо доповнення підпунктом 165.1.50 пункту 165.1 статті 165), абзацу сьомого підпункту 63 (щодо змін до абзацу п’ятого пункту 167.2 статті 167), абзаців одинадцятого - тринадцятого підпункту 66 (щодо змін до підпункту 170.2.9 пункту 170.2 статті 170), абзаців другого і третього підпункту 67 (щодо доповнення пункту 172.1 статті 172), підпункту 96 (щодо змін до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215), підпункту 98 (щодо доповнення статті 229 пунктами 229.4 і 229.5), абзаців третього і четвертого підпункту 111 (щодо змін до пункту 276.4 статті 276 у частині справляння земельного податку за земельні ділянки залізничного транспорту та аеродромів), підпункту 112 (щодо змін до пунктів 278.1 і 278.2 статті 278 у частині справляння земельного податку за земельні ділянки залізничного транспорту та аеродромів), підпункту 115 (щодо змін до пункту 284.3 статті 284), абзацу другого підпункту 116 (щодо змін до пункту 286.1 статті 286 у частині надання інформації, необхідної для обчислення земельного податку, відповідними державними органами), підпункту 117 (щодо доповнення підпункту 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 підпунктом «б»), які набирають чинності з 1 січня 2012 року;

пункту 8 розділу І цього Закону щодо змін до статті 3 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», який набирає чинності з 1 серпня 2011 року.

2. Норми підпунктів 40-53, 55-59 (щодо змін до розділу III Податкового кодексу України), абзаців восьмого і дев’ятого підпункту 84 (щодо доповнення статті 197 пунктом 197.9) пункту 1 розділу І цього Закону застосовуються з першого числа звітного (податкового) місяця, у якому набирає чинності цей Закон.

Норми підпункту 54 (щодо змін до статті 153 Податкового кодексу України), підпункту «г» підпункту 123 (щодо змін до підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України) пункту 1 розділу І цього Закону застосовуються при визначенні податкових зобов’язань з податку на прибуток, починаючи з дня набрання чинності розділом III Податкового кодексу України.