Яким чином платник податку – ЮО здійснює перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі переведення протягом року об’єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий?

     Відповідно до п.п. 265.2.1 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка.

     Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості (п.п. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 ПКУ).

     Згідно п.п. 8 п. 1 ст. 18 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями, фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки, видається Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

     Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт (п.п. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).

     Згідно п.п. 265.8.1 п. 265.8 ст. 265 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

     Пунктом 1 форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом Міндоходів від 05.12.2013 № 766 (далі – Декларація), передбачено зазначення типу Декларації: «Звітна», «Нова звітна» або «Уточнююча».

     У колонці 3 додатка «Відомості про наявні об’єкти житлової нерухомості» до Декларації, обов’язково зазначаються документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об’єкти житлової нерухомості (Свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу тощо).

     Тобто, платник податку – юридична особа нараховує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкт нерухомого майна, переведений з житлового в нежитловий, при наявності документів, що підтверджують право власності (Свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення тощо) за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому здійснено таке переведення.

     Якщо перехід права власності на об’єкт нерухомого майна з житлового у нежитловий відбувся до 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається за типом «Нова звітна», а після його закінчення – за типом «Уточнююча».

     При цьому, у колонці 3 додатка «Відомості про наявні об’єкти житлової нерухомості» до Декларації, який є невід’ємною частиною «Звітної», «Нової звітної» та «Уточнюючої» декларацій, обов’язково вказуються документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об’єкти житлової нерухомості (Свідоцтво про право власності тощо).

Чи повинна ФО – власник об’єкта житлової нерухомості (частини об’єкта житлової нерухомості), одна з частин якої здається в оренду (одна із кімнат квартири, будинку тощо), сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за всю площу цього об’єкта?

     Відповідно до п.п. 265.2.1 п. 265.2 ст.265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка.

     Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 265.3.1 п. 265.3 ст. 265 ПКУ).

     Абзацами 1-5 п.п. 265.4.1 п. 265.4 ст. 265 ПКУ передбачено пільги зі сплати податку.

     Проте, пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності) (абзац шостий п.п. 265.4.1 п. 265.4 ст. 265 ПКУ).

     Отже, якщо ФО – власник об’єкта житлової нерухомості (частини об’єкта житлової нерухомості) здає в оренду його частину (одну із кімнат квартири, будинку тощо), то пільга із сплати податку, у вигляді зменшення бази оподаткування, на такий об’єкт не надається

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житловий будинок/квартира який/яка належить багатодітній сім’ї, одна із кімнат якого/якої здається в оренду?

     Статтею 1 розділу I Закону України від 26 червня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2402) визначено, що багатодітна сім’я – це сім’я, в якій подружжя (чоловік і жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, – до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

     Відповідно до п.п. 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника.

     Водночас, згідно абзацу шостого п.п. 265.4.1 п. 265.4 ст. 265 ПКУ пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

     Підставою для отримання пільг, передбачених законодавством для багатодітних сімей, є підтверджуючі документи.

     Статус багатодітної сім’ї і дітей з такої сім’ї та їх право на отримання пільг згідно із Законом № 2402 підтверджує посвідчення (п. 2 Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім’ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 «Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім’ї»).

     Таким чином, житловий будинок/квартира, який/яка належить багатодітній сім’ї, одна з кімнат якого/якої здається в оренду, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки, але не більше одного такого об’єкта.

Джерело:

http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques