Оголошення Для ПІдприємців ХМільника
Середа, 19.06.2019, 22:44
Форма входу
Пошук
Календар
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 234
Друзі сайту
Хмільник.ua - сайт мого міста Хмільницька районна бібліотека

















Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » 2015 » Березень » 18 » Нові роз’яснення ДФС України щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
14:01
Нові роз’яснення ДФС України щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виробнича будівля, яка використовується як адміністративно-побутові (офісні) приміщення?

     Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
     Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
     База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
     База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ). 
     Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.
     Підпунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
     Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об’єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
     Згідно ДК 018-2000 до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) належить клас «Будівлі промисловості» (код 1251), який включає будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств тощо.
     До групи «Будівлі офісні» (код 122) належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств.
     Враховуючи зазначене, будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних міських рад щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 

Чи нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об`єкт незавершеного будівництва ?

     Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
     База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
     Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
     Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
     Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 

Які об’єкти нерухомості відносяться до будівель промисловості з метою застосування п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України?


Будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств; не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
     Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – ДК 018-2000) , будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».
     Цей клас включає підкласи:
     1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості;
     1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»;
     1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»;
     1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»;
     1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»;
     1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»;
     1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»;
     1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості»;
     1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».
     Таким чином, з метою застосування норм п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ до будівель промисловості відносяться об’єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 « Будівлі промислові» (підкласи 1251.1-1251.9).

 

Чи сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за придбаний об’єкт нерухомості по договору купівлі-продажу, на який не видано свідоцтво про право власності?


     Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
     Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
     База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
     У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
     Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
     Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
     Таким чином, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за придбаний об’єкт нерухомості по договору купівлі-продажу, на який не видано свідоцтво про право власності, сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

 

Чи необхідно подавати декларацію по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості по яких встановлені нульові ставки?


     Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
     Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.2 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. 
     До затвердження нової форми податкової звітності платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - юридичні особи використовують форму Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 01.07.2014 № 735 (далі - Декларація).
     Так, форма декларації передбачає відображення ставки податку у графі 4 Декларації.
     Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України, категорія 106

http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques

Переглядів: 5313 | Додав: odzvinkovsky | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz Copyright MyCorp © 2019