Вдосконалення податкового
законодавства триває. Останніми змінами до Податкового кодексу України
врегульовано низку спірних питань, що виникають під час перевірок. Є підстави
розраховувати, що законодавчі нововведення, з одного боку, підвищать якість перевірок,
а з іншого – ще більше знизять ступінь втручання податкових органів у
діяльність сумлінних платників.
Наведемо стислий огляд нових норм
Податкового кодексу.
Зокрема, Закон №3609 передбачає,
що податкові органи мають право отримувати пояснення платників щодо виявлених
під час перевірки можливих порушень. Це в подальшому приведе до зменшення
кількості заперечень платників податків до актів перевірок та оскаржень в
адміністративному і судовому порядку податкових повідомлень-рішень. Можна
розраховувати, що запровадження цієї норми відкриє нові механізми досудового
врегулювання спірних питань.
Ця норма існувала в законодавстві
й раніше – Законом №3609 її лише уточнено, аби виключити двозначність деяких
формулювань.
Зазначимо, що аналогічна норма є
і в Законі про аудит. Таким чином, продовжується уніфікація податкового і
бухгалтерського обліку, впровадження єдиних стандартів моніторингу діяльності
суб'єктів господарювання.
Водночас податкові органи
отримали право на контроль за дотриманням законодавства з питань регулювання
обігу готівки. Це вимушене рішення – навіть юридичні особи до сьогодні часто
проводять операції з великими сумами готівкових коштів.
Платникам надано право подавати
уточнюючі розрахунки до звітних документів, зокрема податкових декларацій,
правильність яких перевіряється податковими органами. Відтепер у Податковому
кодексі є розмежування: заборона на уточнення діє тільки під час документальних
планових та позапланових виїзних перевірок. Раніше, нагадаємо, заборона
поширювалася на всі види перевірок.
Водночас посилено
відповідальність контролюючих органів. Так, у разі коли вручити податкове
повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом,
документ вважається не врученим платнику податків.
Але доповнено перелік підстав, на
яких податковий орган має право звертатися до платників із письмовим запитом на
надання інформації. Нових підстав вимагати письмових роз'яснень три:
недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях; подання скарги
про ненадання податкової накладної покупцю (або надання з порушеннями);
проведення зустрічної звірки.
До Податкового кодексу внесено
право органів ДПС направляти запити платникам за необхідності проведення
зустрічних звірок. Раніше це регламентувалося Порядком №1232.
Змінами до ст. 75 Податкового
кодексу уточнено перелік випадків, коли проводиться фактична перевірка. В тому
числі до цього переліку додано контроль за дотриманням законодавства щодо обігу
готівки. Уточнення цієї статті має виключити низку спірних питань щодо
правомірності проведення перевірки. Відповідні зміни внесено і до ст. 80
Податкового кодексу. Зокрема, фактична перевірка проводиться в тому випадку,
коли отримано інформацію про реєстрацію юридичної особи чи підприємця, які не
зареєстровані у податковому органі як платники податків.
Але водночас суттєво обмежено
право органів ДПС проводити фактичні перевірки фізичних осіб – підприємців, які
не є платниками ПДВ, а також юридичних осіб, що застосовують спрощену систему
оподаткування. Таким чином, ініціатива податкової служби щодо зниження
кількості перевірок малого бізнесу до врегулювання спрощеної системи отримала
законодавчу підтримку.
Доповнено перелік документів, які
дають право працівникам органів ДПС приступити до виїзної документальної або
фактичної перевірки. Отже, до проведення документальної виїзної або фактичної
перевірки мають право приступити лише ті податківці, які мають при собі:
направлення на проведення перевірки; копію наказу про проведення перевірки;
службове посвідчення.
При цьому непред'явлення
вищезазначених документів є підставою для недопущення працівників податкових
органів до перевірки. У разі встановлення таких фактів також радимо повідомляти
про це Управління внутрішньої безпеки ДПС України.
Великі платники податків отримали
чергове "послаблення" від законодавця. Під час перевірки вони
зобов'язані надавати в електронній формі тільки ті документи, що ведуться в
такій формі на самому підприємстві – спеціально для перевіряючих переводити
документацію в електронний вигляд не потрібно.
Нарешті врегульовано питання про
використання електронних реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів
тощо). Законом №3609 передбачено використання вже розробленої Нацбанком України
технології щодо збереження і передачі копій розрахункових документів. Нова
технологія дасть змогу уникнути спотворення або знищення даних. Відповідні
зміни внесено і до Податкового кодексу, і до Закону про РРО.
Термін реєстрації та введення в
дію реєстраторів з електронною контрольною стрічкою – 1 січня 2012 р. Час
підготуватися ще є.
"Вісник податкової служби України", серпень 2011 р., № 32
| 
