Який порядок заповнення заголовної частини податкової накладної при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві, або по безготівковому розрахунку особі, яка не зареєстрована платником ПДВ з 01.01.2015?

Згідно із п. 9 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 (далі – Порядок № 957) податкові накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 12, 13, 20 Порядку № 957, реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних та не видаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг.
     У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини: «02» постачання неплатнику податку; «03» постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; «11» складена за щоденними підсумками операцій.
     Пунктом 12 Порядку № 957 визначено, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається «Неплатник»      у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000».
     У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається найменування (П.І.Б.) нерезидента, у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» зазначається країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «300000000000».
     У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку ”Індивідуальний податковий номер покупця” відображається умовний ІПН ”400000000000”, а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.
     У випадках, коли цим пунктом не визначено порядку заповнення окремих рядків заголовної частини податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, такі рядки не заповнюються (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

     У разі укладання договорів в письмовій формі в податковій накладній за операцією, на яку виписується податкова накладна, проставляються вид цивільно-правового договору згідно з Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) (наприклад: договір купівлі – продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.
     Відповідно до ст.207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
     Згідно з ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: 
     назву документа (форми);
     дату і місце складання;
     назву підприємства, від імені якого складено документ;
     зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
     посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
     особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
     Рахунок – фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер.
     Тобто, форма рахунку – фактури не містить можливості визначення змісту правочину (купівлі – продажу, надання послуг, перевезення тощо) та не визначає вид договірних зобов’язань.
     Отже, за відсутності документа, що фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно. У разі наявності рахунку - фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, в графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної робиться відповідний запис та вказується документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер (наприклад: Усний договір купівлі - продажу, рахунок – фактура від _ №).