На яку ПСП мають право батьки, які утримують двох і більше дітей з 01.01.2011 року?

Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755VІ (далі – ПКУ).

Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно із ст. 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину.

Згідно із абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

При цьому, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

На яку ПСП має право самотня мати, яка утримує двох дітей віком до 18 років, а саме 100 % (пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ) чи 150 % (пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ)?

Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).

Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно із ст. 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину.

Однак, згідно із пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину.

Відповідно до пп. 169.3.1 та п. 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за у мови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про  застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Враховуючи вищевикладене, самотня мати, яка утримує двох дітей віком до 18 років має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину, за умови дотримання процедур, зазначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Чи збільшується граничний розмір доходу самотньої матері, що дає право на отримання ПСП, кратно кількості дітей?

Згідно з п.п.169.1.3 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником  у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Згідно з п.п. 169.4.1 п.1694 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Тобто, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину, за умови якщо її граничний розмір протягом звітного податкового місяця не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.