У 2015 році законодавчі положення щодо порядку оподаткування прибутку підприємств були кардинально змінені Законом від 28 грудня 2014 року № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи". З метою надання консультаційної допомоги платникам податку на прибуток, Головне управління ДФС у Вінницькій області розпочинає цикл лекцій з вивчення діючих положень розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Тема сьогодні - об’єкт оподаткування

Нова редакція розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) змінила один з найважливіших елементів, який визначається Кодексом під час встановлення будь-якого податку, а саме: – об’єкт оподаткування, який наразі передбачає обчислення податкового прибутку із джерелом походження з України та за її межами на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату, визначеного у фінансовій звітності ( прибутку або збитку) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Страховики обчислюватимуть податок з прибутку за окремими правилами – до оподаткування залучатиметься дохід за договорами страхування і співстрахування, визначений як сума страхових платежів, страхових внесків чи страхових премій, нарахованих за  такими договорами. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об'єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування. Податок, що підлягає сплаті до бюджету, зменшується на суму нарахованого та сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо об'єктів нежитлової нерухомості.

Методика обчислення різниць викладена у відповідних статтях розділу ІІІ Кодексу. Це:

-      різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів (стаття 138);

-      різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечення для відшкодування майбутніх витрат та резерв сумнівних боргів (стаття 139);

-      різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій ( оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями; участь у капіталі інших платників; проведення коригування ціни при здійсненні контрольованих операцій за правилами трансфертного ціноутворення; втрати від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства; витрати по нарахуванню роялті на користь нерезидентів та відсотки на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до національних стандартів бухобліку) ( стаття 140).

-      різниці щодо операцій з цінними паперами інвестиційною нерухомістю і біологічними активами ( стаття 141).

Вимоги щодо коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) не поширюються на платників податку, у яких сума загального доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням ПДВ та акцизу) за звітний рік не перевищить двадцяти мільйонів гривень. Інформацію про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату на податкові різниці платник обов’язково має зазначити у річній податковій декларації.

Особливості сплати податку з доходів платників, які займаються букмекерською діяльністю, або ж які організовують проведення лотерей чи азартних ігор – в окремих випусках.

Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області