Чи має право на пільгу зі сплати земельного податку фізична особа, яка не оформила відповідно до законодавства право власності на землю, проте набула це право відповідно до рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування чи відповідно до цивільно-правових угод?

     Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України (далі – ПКУ). 
     Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
     Відповідно до статті 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.
     Згідно зі статтею 269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
     У статті 270 ПКУ зазначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. 
     Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
     Щодо пільг зі сплати земельного податку, то відповідно до статті 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:
     інваліди першої і другої групи;
     фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
     пенсіонери (за віком);
     ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
     фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
     Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:
     для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
     для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
     для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
     для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
     для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
     Враховуючи вказане, фізична особа, яка не оформила відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набула це право відповідно до рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або відповідно до цивільно-правових угод та відноситься до категорії  осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку і використовує земельну дiлянку за кожним видом використання в межах граничних норм, зазначених в статті 281 ПКУ, то їй надано право на звiльнення вiд сплати земельного податку.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України, категорія 112.04