Оголошення Для ПІдприємців ХМільника
Вівторок, 16.04.2024, 09:40
Форма входу
Пошук
Календар
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 239
Друзі сайту
Хмільник.ua - сайт мого міста Хмільницька районна бібліотека

















Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » 2011 » Листопад » 9 » Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість
00:00
Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість

Лист ДПС України від 25.10.2011 р. N 4261/6/15-3415-04

ВКК "Баланс-Клуб"

Про розгляд листа

Державна податкова служба України розглянула питання учасників 5-го щорічного Всеукраїнського бухгалтерського конгресу щодо порядку оподаткування податком на додану вартість, надіслані на розгляд ДПС України листом ВКК "Баланс-Клуб" від 22.09.2011 р. N 41, та надає відповіді на поставлені запитання.

<...>

Заступник Голови                                                             С. Лекарь

 

Додаток

 

Відповіді

на питання учасників 5-го щорічного Всеукраїнського бухгалтерського конгресу щодо порядку оподаткування податком на додану вартість окремих господарських операцій

Витяг

Чи можна доручити виписку податкових накладних різним відділам підприємства, які знаходяться за однією юридичною адресою, але займаються різними видами діяльності?

 

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 р. N 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" (далі - Порядок N 969) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписки податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

При цьому при складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного числового номера і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику порядкового номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику - числовий номер філії чи структурного підрозділу.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 Порядку N 969.

Враховуючи вищевикладене, якщо один або кілька структурних підрозділів платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то такий платник податку може делегувати таким структурним підрозділам право виписки податкових накладних.

При цьому при складанні податкових накладних філією чи іншим структурним підрозділом платника податку:

• при заповненні реквізиту "Особа (платник податку) - продавець" разом із назвою головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, необхідно зазначити назву філії або структурного підрозділу, які відповідно до наданого їм права виписують податкову накладну;

• при заповненні реквізиту "Місцезнаходження продавця" зазначається місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, а також може зазначатися адреса філії або структурного підрозділу, якому делеговано право виписування податкових накладних.

Підприємство займається поставкою лісопродукту залізничним транспортом. Умовою поставки є передоплата. 01.08.2011 р. підприємством отримано передоплату в загальній сумі 20000,00 грн. При цьому у платіжному дорученні покупцем самостійно визначено суму ПДВ, в тому числі в сумі 1000 грн. 02.08.2011 р. підприємство здійснює відвантаження лісопродуктів, в тому числі звільнених від оподаткування, на суму 10000 грн., послуги залізниці складають 5000,00 грн., в т. ч. ПДВ 833,33 грн. Яким чином має бути виписана податкова накладна? Чи є платіжне доручення покупця, в якому ним самостійно визначена сума ПДВ (частину оподатковуваних операцій наперед не може визначати навіть продавець), основою для виписки податкової накладної датою отримання коштів?

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна виписується на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Таким чином, на дату отримання передоплати за товари/послуги продавець повинен визначити суму податкових зобов'язань та виписати податкову накладну на суму отриманої передоплати.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 201.5 статті 201 розділу V Кодексу для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 розділу V Кодексу, відповідно до пункту 201.3 статті 201 розділу V Кодексу у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 розділу V Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу одними з обов'язкових реквізитів податкової накладної є ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні.

При цьому, зважаючи на положення Кодексу (підпункт 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V Кодексу), які визначають особливі правила, як визначення суми податку (відсотки від бази оподаткування), так і визначення вартості товарів (податок додається до ціни товару (послуг)), звертаємо увагу на неприпустимість наведеного у питанні способу визначення суми податку (в тому числі).

Покупець (ФОП - платник єдиного податку) частково повертає підприємству раніше придбану та оплачену продукцію. Чи може підприємство (продавець) відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ, якщо розрахунок з підприємцем за повернену продукцію здійснено взаємозаліком?

Відповідно до пункту 192.2 статті 192 розділу V Кодексу зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Отже, зменшити податкові зобов'язання з ПДВ можливо лише при наданні повної грошової компенсації за повернений товар. Оскільки в описаній ситуації розрахунок здійснено шляхом проведення взаємозаліку, а не оплати грошовими коштами, то у продавця право на зменшення податкового зобов'язання не виникає.

Які штрафні санкції передбачені за порушення порядку нумерації податкових накладних в реєстрі податкових накладних?

Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) в електронному вигляді, у якому зазначається, зокрема, порядковий номер податкової накладної (далі - ПН) (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу). Порядковий номер ПН присвоюється відповідно до її номера в Реєстрі (пункт 3 Порядку N 969). Відповідно до пункту 9 Порядку ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1002 (далі - Порядок N 1002), заповнення окремих граф у розділі I передбачено наступним чином:

• у графі 1 проставляється порядковий номер документа, який вноситься до Реєстру: ПН, який відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі; розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до ПН (додаток 2 до ПН), на підставі якого здійснюється запис у Реєстрі; документа бухгалтерського обліку;

• у графі 2 вказується: дата виписки ПН, яка відповідає даті виникнення податкових зобов'язань з ПДВ; дата розрахунку коригувань кількісних та вартісних показників; у разі експорту товару - дата виписки ПН, яка відповідає даті оформлення вантажно-митної декларації (далі - ВМД); дата оформлення бухгалтерського документа, що підтверджує факт здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ;

• у графі 3 вказується: порядковий номер ПН, який відповідає номеру з графи 1, тобто порядковому номеру запису в Реєстрі; номер розрахунку коригувань; номер документа бухгалтерського обліку. У разі якщо платником ПДВ здійснюються експортні операції, то у графі 3 проставляються останні 6 цифр ВМД (порядковий номер митної декларації в журналі обліку ВМД на митниці). При цьому номер наступної ПН повинен відповідати порядковому номеру запису в Реєстрі.

За вибором платника нумерацію можна вести за кожний місяць окремо, починаючи з N 1, або наскрізну за весь рік.

За порушення законів з питань оподаткування передбачена фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність (пункт 111.1 статті 111 розділу II Кодексу). За порушення порядку нумерації податкових накладних в Реєстрі (що не призводить до стягнення грошових зобов'язань та відповідно застосування фінансових санкцій) застосовується адміністративний штраф. Накладається адміністративний штраф на керівника та іншу посадову особу підприємства у разі порушення ними встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Ураховуючи те, що зазначення порядкового номера податкових накладних в Реєстрі передбачене Кодексом, то за порушення порядку нумерації податкових накладних в Реєстрі може бути застосовано адміністративний штраф. Розмір адмінштрафу відповідно до статті 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. N 8073 складає від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це від 85 грн. до 170 грн.).

Крім того, слід нагадати, що порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Чи потрібно відображати в Реєстрі виданих і отриманих податкових накладних операції по передоплаті товарів/послуг підприємству - неплатникові ПДВ? Якщо так, то яким чином заповнити графи Реєстру?

За загальним правилом в податковому обліку з ПДВ податкові зобов'язання та податковий кредит відображаються за правилом першої події.

Оскільки в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та в декларації з ПДВ відображаються не лише операції, які оподатковуються ПДВ, але й ті, що не є об'єктом оподаткування чи звільнені від оподаткування, то операції по передоплаті товарів/послуг підприємству - неплатникові ПДВ також слід відображати в зазначених Реєстрі та Декларації за правилом першої події, тобто або за датою списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або за датою отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено відповідним документом.

Відповідно до пункту 11 Порядку N 1002 у графі 5 розділу II Реєстру зазначається вид документа згідно з такими позначеннями, зокрема: НП - документ, що засвідчує придбання товарів/послуг на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість; БО - документ бухгалтерського обліку.

Отже, операції по передоплаті товарів (робіт, послуг) підприємству - неплатникові ПДВ слід відображати в Реєстрі в періоді здійснення такої передоплати, при цьому документом для такого відображення служитиме рахунок або платіжне доручення на перерахування коштів, а в графі 5 розділу II Реєстру слід зазначити вид документа - НП.

За результатами перевірки виявлено, що підприємство показало податковий кредит від постачальника, який за даними ДПІ не відображений в звітності контрагента, або контрагент не сплатив податкові зобов'язання. Інспектор знімає податковий кредит і нараховує на дану суму 25 % штрафу. Чи правомірні дії податкового інспектора за умови надання йому всіх необхідних документів для підтвердження права на податковий кредит?

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У реєстр за який місяць слід включити отриману податкову накладну на послуги зв'язку, якщо дата її виписки 30.09.2011 р., а видана вона контрагентом 10.10.2011 р.?

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг,

• або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця (абзац перший пункту 201.10 статті 201 Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, отримувач послуг зв'язку має право на включення сум ПДВ по отриманих послугах до складу податкового кредиту у тому місяці, в якому ним отримано податкову накладну від постачальника, тобто у жовтні 2011 року, або у місяці фактичного отримання послуг чи списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату послуг, якщо отримання послуг чи списання коштів відбулося у місяці, що передує жовтню 2011 року, та за умови подання податкової декларації за звітний податковий період разом із заявою із скаргою на постачальника та з обов'язковим наданням копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Підприємство займається виробництвом деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404, залишок якої наявний на 01.01.2011 р. Крім цього підприємство займається деревопереробкою, де також може бути використано залишки деревини, які наявні на 01.01.2011 р. Яким чином мало бути здійснене коригування податкового кредиту з ПДВ по залишках цієї продукції?

Починаючи з 01.01.2011 р. відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД, у тому числі операції з імпорту та експорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Законом України від 07.07.2011 р. N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (далі - Закон N 3609) внесено зміни до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Починаючи з 06.08.2011 р. відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 1 січня 2014 року, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту та експорту деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТЗЕД 4401 30 90 00).

Враховуючи викладене, платники податку, які здійснювали операції з постачання деревини (включаючи і операції з деревопереробки) товарних позицій 4401, 4403, 4404 УКТЗЕД у періоді з 01.01.2011 р. по 05.08.2011 р. та товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТЗЕД 4401 30 90 00), починаючи з 06.08.2011 р. як на митній території України, так і на експорт, не мають права на формування податкового кредиту, якщо операції з постачання таких товарів (з урахуванням дати першої з подій, перерахованих у пункті 187.1 статті 187 розділу V Кодексу) здійснюватимуться ними на митній території України в період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2014 року, тобто в режимі звільнення від оподаткування.

При цьому якщо за операціями з виготовлення чи придбання зазначених груп товарів в попередніх податкових періодах (до 1 січня 2011 року) було задекларовано податковий кредит, то при здійсненні операцій з постачання таких товарів слід визнати умовний продаж у відповідності з правилами, встановленими підпунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.

Підприємство - платник ПДВ та податку на прибуток у 2010 році придбало зерно й отримало бюджетне відшкодування. У серпні 2011 року зерно реалізується. Які наслідки з ПДВ?

Починаючи з 06.08.2011 р. відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 01.01.2014 р., від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 - до 06.08.2011 р.), крім першого постачання таких зернових культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових культур, зазначених в абзаці першому, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, починаючи з 06.08.2011 р. звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 - до 06.08.2011 р.) платниками податку - посередниками, крім тих посередників, які безпосередньо придбали зернові культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Що стосується операцій з вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД, то дані операції звільняються від оподаткування податком на додану вартість незалежно від статусу платника податку (сільськогосподарське підприємство чи посередник).

Отже, якщо зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00) були придбані такими платниками до 1 січня 2011 року і за операціями з такого придбання було задекларовано податковий кредит, такі суми податкового кредиту мають бути перераховані у відповідності з правилами, встановленими підпунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу (дата коригування податкового кредиту шляхом визнання умовного продажу в цьому випадку визначається за датою першої з подій, перерахованих у пункті 187.1 статті 187 розділу V Кодексу).

Підприємство - платник ПДВ і податку на прибуток в 2010 році зробило передоплату за зерно з ПДВ і відобразило податковий кредит. У 2011 році договір розірвано і передоплата повернена. Чи повинне підприємство відкоригувати податковий кредит?

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Оскільки за операцією з постачання зернових культур до 01.01.2011 р. податкові зобов'язання з ПДВ формувалися постачальником на загальних підставах, то при поверненні покупцю коштів (у тому числі й у випадку, якщо на момент повернення коштів товари не оподатковуються ПДВ), продавець повинен виписати Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та зменшити раніше сформовані податкові зобов'язання. Покупець, у свою чергу, повинен зменшити податковий кредит.

29 вересня підприємство змінило назву з ВАТ на ПАТ. Податкові накладні виписуються за підсумками місяця. Які реквізити (ВАТ чи ПАТ) зазначати в таких податкових накладних та в декларації з ПДВ?

Відповідно до пункту 15 Порядку N 969 у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (1 раз на п'ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 16.2 пункту 16 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. N 978 (далі - Порядок N 978) до початку дії нового Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі - Свідоцтво) юридична особа, утворена у результаті перетворення, використовує реквізити старого Свідоцтва припиненої юридичної особи.

Таким чином, з 29 вересня юридична особа, утворена у результаті перетворення (зміна організаційно-правової форми з ВАТ на ПАТ), при виписці податкових накладних, в тому числі і зведених податкових накладних, та складанні податкових декларацій з ПДВ повинна використовувати реквізити нової організаційно-правової форми - ПАТ.

У підприємства зіпсувалася готова продукція, яка має виробничий цикл. Які податкові наслідки з ПДВ і як їх відобразити в декларації?

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу I Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Враховуючи те, що відповідно до підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 розділу III Кодексу до складу загальновиробничих витрат включаються, в тому числі, і нестачі незавершеного виробництва, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку згідно із затвердженими центральними органами виконавчої влади та погодженими Міністерством фінансів України нормативами, платник податку на момент списання зіпсованої продукції повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ на вартість зіпсованої продукції з урахування втрат у межах норм природного убутку.

Згідно з пунктом 199.2 статті 192 розділу V Кодексу частка використання сплаченого (нарахованого) ПДВ за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Зі скількома десятковими знаками слід визначати такий відсоток?

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Відповідно до пункту 199.2 статті 199 розділу V Кодексу частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Форма розрахунку (перерахунку) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями затверджена наказом ДПА України від 25.01.2011 р. N 41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (далі - Порядок N 41). Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку N 41 усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Враховуючи вищевикладене, при визначенні частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями платником ПДВ здійснюється округлення за загальновстановленими правилами з відповідним округленням до сотих, тобто до двох знаків після коми. При цьому всі показники в податковій звітності з ПДВ проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Чи бере участь сума податкового кредиту по основних засобах, придбаних до 01.01.2011 р., при визначенні частки використання в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях?

Відповідно до статті 199 розділу V Кодексу у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.

Враховуючи те, що правило пропорційного віднесення сум податку до складу податкового кредиту та перерахунку частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання, запроваджене нормами Кодексу, який набрав чинності 01.01.2011 p., норми статті 199 розділу V Кодексу застосовуються до необоротних активів незалежно від дати їх придбання.

Підприємство 30.06.2011 р. отримало передоплату в сумі 100000 грн. за інформаційні послуги, які до 01.07.2011 р. згідно з підпунктом 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу не обкладалися ПДВ. Акт про надання цих послуг підписано у вересні 2011 року. Чи потрібно нараховувати ПДВ по факту надання таких послуг?

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а з разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи те, що податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються за правилом першої події, а в описаній ситуації першою подією було отримання передоплати в періоді, коли такі послуги не обкладалися ПДВ, в періоді фактичного надання послуг (підписання акта надання послуг), тобто при настанні другої події, суму ПДВ нараховувати не потрібно.

Відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань продавця при оплаті бюджетними коштами є дата зарахування коштів на банківський рахунок. Якими документами продавець може підтвердити правомірність застосування норми пункту 187.7, якщо оплата ще не надійшла? Оплата обов'язково повинна бути з бюджетного рахунка?

Пунктом 187.7 статті 187 розділу V Кодексу унормований порядок визначення дати виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, і ця дата визначена як дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Таким чином, до моменту зарахування коштів на банківський рахунок платника податку або отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом, платник податку, який здійснює операції постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, не визначає податкові зобов'язання з ПДВ (не застосовує пункт 187.7 статті 187 розділу V Кодексу).

Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюється з відповідного рахунка Державного казначейства України.

 

Заступник Директора Департаменту -

начальник Управління адміністрування

податку на додану вартість Департаменту

оподаткування юридичних осіб                                                            Ю. Лапшин

 

 

Переглядів: 3897 | Додав: odzvinkovsky | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz Copyright MyCorp © 2024