Лист ДФС України від 22.01.2015 р. № 1816/7/99-99-15-03-01-17
Щодо справляння місцевих податків і зборів у 2015 році
Департамент оподаткування юридичних осіб повідомляє, що Законом України від 28.12.2014 № 71 (далі – Закон № 71) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Зокрема, з 1 січня 2015 року до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок, до місцевих зборів – збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір. Податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
Законом № 71 скасовано збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему четверту групу), введено третю групу платників єдиного податку-юридичних осіб взамін четвертої та шостої груп.
Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Кодексу сільські, селищні і міські ради у межах повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Оскільки плату за землю віднесено до місцевих податків і зборів, місцеві ради на виконання вимог чинного законодавства повинні прийняти рішення про встановлення податку на майно в частині плати за землю і, зокрема, визначити ставки земельного податку та перелік пільг зі сплати податку. Загальні засади встановлення податків і зборів визначено ст. 7 Кодексу.
Відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Кодексу рішення про встановлення місцевих податків та зборів і, зокрема, плати за землю, офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів.
До 25 грудня року, що передує звітному, органи місцевого самоврядування повинні подати рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку до контролюючих органів (п. 284.1 ст. 284 Кодексу).
У зв’язку з тим, що зазначена вище норма набрала чинності з 1 січня 2015 року і відповідні рішення місцевими радами не приймались, платники земельного податку у 2015 році обчислюють суми податкових зобов’язань станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого подають податкові декларації з плати за землю із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня 2014 року (пп. 12.3.5 Кодексу). У 2015 році податкові зобов’язання з плати за землю визначаються за формою, затвердженою наказом від 30.12.2013 № 865.
Водночас, у 2015 році Держземагентством України для проведення індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарських угідь визначено коефіцієнт 1,249. Оскільки для визначення розміру плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, землекористувачам (землевласникам) необхідно звернутися до територіальних органів Держемагенства України за місцем знаходження земельних ділянок і отримати інформацію про нормативну грошову оцінку таких земельних ділянок.
Крім того, для окремих категорій земельних землекористувачів нормами Кодексу визначено умови, за яких вони можуть бути платниками плати за землю.
Зокрема, при переході права власності на будівлі (та ін.) земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (до 1 січня 2015 року – з дати реєстрації права власності на нерухоме майно).
Також Законом №71 змінено редакцію частини пepшoї п. 288.1 cт. 288 Кодексу. Taк, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, як і раніше, є договір оренди такої земельної ділянки, але оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Нагадуємо, що Типову форму договору оренди земельної ділянки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.03 .2004 № 220.
З огляду на викладене, землекористувачам необхідно звернутися до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України) та оформити протягом 2015 року право власності або користування.
Крім того необхідно звернути особливу увагу, що Законом № 71 окремим категоріям землекористувачів скасовано пільги зі сплати земельного податку, тому у них виникає обов’язок нараховувати та сплачувати податок на загальних підставах. Як було згадано вище, для розрахунку суми земельного податку застосовуються ставки, які діяли до 31 грудня 2014 року.
Юридичні особи, які обліковувались в органах ДФС до 1 січня 2015 року як платники єдиного податку четвертої та шостої груп, вважаються платниками єдиного податку третьої групи (п. 4 підрозділу 8 Перехідних положень Податкового кодексу) і середньооблікова чисельність працівників не обмежується. Право на застосування спрощеної системи оподаткування мають платники, у яких обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень протягом календарного року.
Для платників третьої групи визначено нові ставки єдиного податку: 2 відсотки від суми доходу – у разі сплати ПДВ відповідно до норм Податкового кодексу; 4 відсотки – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Платникам, які перебували на спрощеній системі оподаткування до 2015 року та мають бажання і підстави застосовувати її у подальшому, не потрібно подавати заяву до органів ДФС щодо зміни груп – зміна здійснюватиметься в автоматичному режимі.
За податковий період IV кв. 2014 р. платники єдиного податку – юридичні особи, що перебували на обліку у контролюючих органах як платники четвертої та шостої груп, нараховують та сплачують податок за ставками, встановленими до 01.01.2015 для відповідної групи, та подають до контролюючого органу за місцем податкової адреси декларацію за формою, затвердженою наказом від 21.12.2011 № 1688 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2012 року).
До платників єдиного податку четвертої групи увійшли сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (колишні платники ФСП).
Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
При цьому права власності / користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), а для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) – нормативна грошова оцінка ріллі в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року.
З огляду на викладене сільськогосподарські підприємства повинні звернутися до територіальних органів Держземагентства України за місцем знаходження земельних ділянок, які використовуються ними у сільськогосподарському виробництві.
Підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до Закону № 71 розмір ставок податку з 1 га сільскогосподарських угідь та/або земель водного фонду становить:
для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому грунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) – 0,45;
для ріллі, сіножатей, пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,27;
для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,27;
для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,09;
для земель водного фонду – 1,35;
для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому грунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, – 3.
Відповідно до п. 295.9 Податкового кодексу платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Разом з податковою декларацією для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подається розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, у яких зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної ділянки.
Згідно з п. 9 розділу II Закону № 71 Кабінету Міністрів України необхідно протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Протягом I кв. 2015 р. передбачається затвердження форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи. До затвердження форми податкової звітності сільськогосподарським товаровиробникам пропонується задекларувати податкові зобов’язання на 2015 рік за формою, затвердженою наказом від 30.12.2013 № 864. У подальшому платники подаватимуть звітні декларації за новою формою.
Після затвердження форми звітності та визначення порядку формування відповідного реєстру суб’єкти господарювання матимуть право на отримання витягу з реєстру. Протягом перехідного періоду за заявою суб’єктів господарювання для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи надаватимуться довідки довільної форми.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено ст. 299 Кодексу.
У зв’язку зі скасуванням збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності підлягають поверненню за місцем придбання торгові патенти. Крім того, відповідно до вимог Закону № 71 суб’єкти господарювання, які порушили порядок отримання та використання торгового патенту за період до 1 січня 2015 року, несуть відповідальність в порядку та на умовах, що діяли до 1 січня 2015 року.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст.43 Кодексу. Зокрема, обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Звертаємо увагу, що відповідно до пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу місцевим радам не дозволяється встановлювати пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
Обов’язковими для встановлення на окремій території є єдиний податок (для СПД-фізичних осіб) та податок на майно в частини транспортного податку і сплати за землю.
Питання щодо встановлення податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також збору за місця для паркування транспортних засобів і туристичного збору місцеві ради вирішують самостійно в межах своїх повноважень.
Водночас повідомляємо, що рішення про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів і туристичного збору, прийняті органами місцевого самоврядування до 2015 року, є чинними і перегляду не потребують.
Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених Податковим кодексом України забороняється.
Директор Департаменту
оподаткування юридичних осіб Ю.В. Лапшин
http://buhgalter911.com/Res/Zakoni/Pisma/Pisma_635581445067565101.aspx
| 
