Процедура податкового компромісу (згідно з пунктом 2.2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13) поширюється на:
1. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (п. 1 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
2. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
3. випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм ПКУ (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
4. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
5. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Слід зазначити, що податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди (п. 11 підрозд. 9 прим. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Нагадуємо, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.
Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/186397.html
|