Нещодавно Міндоходів України
спільно з журналом «Вісник Міністерства доходів і зборів України» було
проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Застосування спрощеної системи
оподаткування юридичними особами». На запитання платників відповідала заступник
начальника Управління місцевих податків і зборів, плати за землю – начальник
відділу плати за землю з юридичних осіб та місцевих податків і зборів
Департаменту оподаткування та контролю об’єктів і операцій Міністерства доходів
і зборів України Інна Литвин.
Пропонуємо вашій
увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.
Строк дії витягу з
реєстру платників єдиного податку
1. Протягом якого строку діє витяг з реєстру
платників єдиного податку?
Відповідно до п.
299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс)
реєстрація платником єдиного податку є безстроковою.
Пунктом 299.9 цієї
статті визначено, що за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може
безоплатно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, який діє до
внесення змін до реєстру.
Слід зазначити, що
згідно із п. 299.8 зазначеної статті зміни до реєстру платників єдиного податку
вносяться в день подання платником відповідної заяви у разі зміни таких відомостей:
- найменування
суб’єкта господарювання, коду згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або
прізвища, ім’я, по батькові фізичної особи — підприємця, реєстраційного номера
облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних
осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися
від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають
відповідну відмітку у паспорті);
- податкової адреси
суб’єкта господарювання;
- місця провадження
господарської діяльності;
- обраних фізичною
особою — підприємцем першої та другої груп видів господарської діяльності;
- ставки єдиного
податку та групи платника податку.
Дія свідоцтв платника
єдиного податку, отриманих до 01.01.2014 р.
2. Чи діють у 2014 р. свідоцтва платника
єдиного податку, отримані до 01.01.2014 р.?
Відповідно до п.
299.1 ст. 299 Податкового кодексу з 01.01.2014 р. реєстрація суб’єкта
господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних
записів до реєстру платників єдиного податку.
Свідоцтва платника
єдиного податку, отримані до 01.01.2014 р., є чинними та підтверджують
перебування таких платників податків на спрощеній системі оподаткування до
отримання витягу із реєстру або внесення змін до реєстру платників єдиного
податку.
У разі подання
юридичною особою — платником єдиного податку заяви про внесення змін до
реєстру, контролюючий орган за бажанням платника надає витяг з реєстру
платників єдиного податку. При цьому раніше видане свідоцтво платника єдиного
податку повертається до контролюючого органу.
Крім того, бланк
свідоцтва також підлягає поверненню контролюючому органу у разі відмови від
спрощеної системи оподаткування.
Подання заяви до державного реєстратора про застосування
спрощеної системи оподаткування
3. У якому випадку юридична особа може подати
заяву до державного реєстратора про застосування спрощеної системи
оподаткування з метою реєстрації платником єдиного податку?
Заява про
застосування спрощеної системи оподаткування може подаватися державному
реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення
державної реєстрації юридичної особи з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291
Податкового кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування,
передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з
відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної
особи згідно із Законом України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
Також зареєстровані
в установленому порядку суб’єкти господарювання (новостворені) мають право
протягом 10 днів з дня державної реєстрації подати заяву про застосування
спрощеної системи оподаткування до контролюючого органу таким чином:
особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з
дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у
порядку, визначеному законодавством.
Районні споживчі спілки не можуть бути платниками єдиного
податку
4. Чи можуть обрати спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності районні споживчі спілки?
Підпунктом 291.5.5
п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу визначено, що суб’єкти господарювання —
юридичні особи, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать
юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує
25%, не можуть бути платниками єдиного податку.
Відповідно до ст. 2
розділу І Закону України від 10.07.2003 р. № 1087-IV «Про кооперацію» (далі —
Закон № 1087) споживчий кооператив (споживче товариство) — кооператив, який
утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації
торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції,
сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення
споживчих потреб його членів.
Згідно зі ст. 111
Господарського кодексу України споживчі товариства можуть на добровільних
засадах об’єднуватися в спілки, інші форми об’єднання, передбачені законом,
єдину спілку споживчих товариств України та мають право вільного виходу з них.
Для забезпечення
статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує
пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.
Відповідно до ст.
21 Закону № 1087 пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового
внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у
грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його
внеску до пайового фонду. Паї в тому числі резервного і спеціального фондів є
персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу
у майні кооперативу.
Тобто в майні
кооперативу, у тому числі споживчого товариства, можливо визначити конкретну
частку (внесок, вклад) кожного учасника.
Пунктом 2 розділу
ІІ Програми завершення розмежування і закріплення власності в споживчій
кооперації України (Укоопспілки), затвердженої постановою XVIII (позачергового)
з’їзду споживчої кооперації України від 19.12.2000 р., визначено, що статутний
капітал — це капітал, який створено за рахунок вступних внесків пайовиків,
відрахувань від прибутків господарсько-фінансової діяльності споживчих
товариств, споживспілок, їх підприємств, об’єднань та інших надходжень, не
заборонених чинним законодавством. Зазначеним документом також урегульовано
особливості формування статутного капіталу споживчих товариств (спілок), їх
підприємств, тому в майні споживчого товариства можливо визначити частку
(внесок) учасників.
Таким чином, на
споживчі товариства поширюється обмеження, передбачене пп. 291.5.5 п. 291.5 ст.
291 Податкового кодексу.
Отже, районні
споживчі спілки як суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких
сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного
податку, дорівнює або перевищує 25%, не можуть бути платниками єдиного податку.
Безоплатна передача
товарів платником єдиного податку
5. Чи включається до складу доходу юридичної
особи — платника єдиного податку вартість безоплатно наданих такою особою
товарів (робіт, послуг)?
Згідно з п. 44.2
ст. 44 Податкового кодексу платники єдиного податку ведуть спрощений
бухгалтерський облік доходів і витрат з метою обчислення об’єкта оподаткування
за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну фінансову політику.
Спрощена система
бухгалтерського обліку і звітності для юридичних осіб — платників єдиного
податку передбачає складання фінансової звітності відповідно до ПБО 25
«Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Мінфіну
України від 25.02.2000 р. № 39, згідно з п. 8 якого суб’єкти малого
підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського
обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з урахуванням вимог
Податкового кодексу.
Водночас включення
до складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку вартості товарів
(робіт, послуг), безоплатно переданих іншій юридичній особі або фізичній особі,
Податковим кодексом не передбачено.
Визначення обсягу
доходу, що дає право юридичній особі перейти на спрощену систему оподаткування
6. За який період визначається обсяг доходу,
що дає право юридичній особі перейти на спрощену систему оподаткування?
Відповідно до п.
292.16 ст. 292 Податкового кодексу право на застосування спрощеної системи
оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за
умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для
відповідної групи платників єдиного податку.
Згідно з пп.
298.1.4 п. 298.1 ст. 298 цього Кодексу суб’єкт господарювання, який є платником
інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення
про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до
контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку
наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити
перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену
систему оподаткування суб’єкта господарювання може бути здійснений за умови,
якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену
систему оподаткування, таким суб’єктом дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4
ст. 291 Податкового кодексу.
До поданої заяви
додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з
дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу.
Враховуючи
зазначене, обсяг доходу, що дає право юридичній особі перейти на спрощену
систему оподаткування, визначається за календарний рік (розпочинається 1 січня
і закінчується 31 грудня включно), що передує року переходу на спрощену систему
оподаткування.
Наявність у статуті суб’єкта господарювання видів
діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування
7. Чи є підставою для відмови суб’єкту
господарювання у реєстрації платником єдиного податку наявність у його статуті
таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему
оподаткування?
Відповідно до п.
299.6 ст. 299 Податкового кодексу підставами для прийняття контролюючим органом
рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного
податку є, зокрема, невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст.
291 цього Кодексу.
Пунктом 291.5 ст.
291 зазначеного Кодексу визначено види діяльності, які не дають права юридичним
особам бути платниками єдиного податку у разі їх здійснення.
Юридичні особи —
платники єдиного податку відповідно до п. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298
Податкового кодексу зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів у
разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену
систему оподаткування — з першого числа місяця, наступного за податковим
(звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Отже, наявність у
статуті юридичної особи таких видів діяльності, які не дають права
застосовувати спрощену систему оподаткування, не є підставою для відмови у
реєстрації його платником єдиного податку за умови, що такі види діяльності не
здійснюються суб’єктом господарювання.
http://minrd.gov.ua/garyacha-liniya/136146.html
| 
