Чи
необхідно придбавати торговий патент при провадженні торгівельної діяльності
(громадське харчування) у разі здійснення розрахунків у безготівковій формі
через установу банку?
Збір за провадження деяких
видів підприємницької діяльності встановлено статтею 267 розділу ХІІ
Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 267.1.1 п.267.1 ст.267 ПКУ платниками збору є суб’єкти господарювання
(юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які
отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять,
зокрема, торговельну діяльність у пунктах продажу товарів. При цьому,
п.п.14.1.246 п.14.1 ст.14 ПКУ зазначено, що торговельна діяльність для цілей
розділу XII цього Кодексу - це роздрібна та оптова торгівля, діяльність у
торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші
готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток. Таким чином, при
провадженні торгівельної діяльності (громадське харчування) у разі здійснення
розрахунків тільки у безготівковій формі через установу банку суб'єкти
господарювання торгові патенти не придбавають.
Чи
необхідно придбавати торговий патент за провадження деяких видів
підприємницької діяльності суб’єктами
господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування або
фіксованому податку?
Відповідно до п.п. "є” п. 1 підрозділу 8
розділу ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VІ (далі
– ПКУ) з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV ПКУ в частині
оподаткування суб’єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3
липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб’єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий –
двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів
України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з
громадян" застосовуються з урахуванням деяких особливостей, зокрема,
платники єдиного податку звільняються від збору за провадження деяких видів
підприємницької діяльності. Згідно з п.п. "в” п.п.267.1.2 п.267.1 ст.267 ПКУ не
є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з
надання платних послуг фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну
діяльність у межах ринків усіх форм власності.
Чи
необхідно придбавати торговий патент при наданні побутових послуг, що
підлягають патентуванню, у разі проведення розрахунків у безготівковій формі?
Відповідно до пп. 267.1.1 п.
267.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №
2755-IV (далі – ПКУ), платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні
особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують
в установленому порядку торгові патенти та провадять діяльність з надання
платних побутових послуг, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пп. 14.1.151 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ платні послуги для цілей
розділу XII ПКУ – це діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для
задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням
інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік платних послуг, для
надання яких необхідно придбавати торговий патент, визначається Кабінетом
Міністрів України. Враховуючи вищевикладене, незалежно від того яким чином
ведуться розрахунки за надані побутові платні послуги в безготівковій чи
готівковій формі, необхідно придбавати торговий патент.
Чи
необхідно придбавати торговий патент фізичній особі - підприємцю, який
проводить торговельну діяльність на території ринку з автомагазину, розвозки,
іншого виду пересувної торговельної мережі?
Відповідно до абзацу
"в" пп.267.1.2 п.267 ст.267 розділу ХІІ Податкового кодексу України
від 2 грудня 2010 року №2755 –VI (далі – ПКУ) не є платниками збору за
провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг
суб’єкти господарювання фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність
у межах ринків усіх форм власності. При цьому, відповідно до п. 14.1.211 ст. 14
розділу І ПКУ для цілей розділу XII цього Кодексу під пунктами продажу товарів
слід розуміти: магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому
приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або
використовують для торгівлі його частину; кіоск, палатка, інша мала
архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має
вбудованого торговельного залу для покупців; автомагазин, розвозка, інший вид
пересувної торговельної мережі; лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у
відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що
надаються в оренду суб’єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в
межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі ринків усіх форм власності; стаціонарна,
малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює
торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом; фабрика-кухня,
фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий
літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства; оптова база,
склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової
торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням
платіжних карток. Враховуючи зазначене, не повинні придбавати торговий патент
фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність з лотків і
прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання - фізичним особам та
розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі ринків усіх форм
власності. Фізичні особи - підприємці, які здійснюють торговельну діяльність на
території ринку шляхом виїзної торгівлі повинні придбавати торговий патент.
Чи
необхідно придбавати торговий патент суб’єкту господарювання (юридичній особі
або фізичній особі підприємцю на загальній системі оподаткування) у разі
продажу основного засобу за готівку?
Відповідно до пп. 267.1.1 п.
267.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №
2755-IV (далі – ПКУ) платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні та
фізичні особи підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в
установленому порядку торгові патенти та провадять торгівельну діяльність у
пунктах продажу товарів. Згідно із пп. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ
торговельна діяльність для цілей розділу ХІІ ПКУ – це роздрібна та оптова
торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за
готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
Відповідно до пп. 14.1.211 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пункт продажу товарів для цілей
розділу XII ПКУ - це: магазин, інша торговельна точка, що розташовані в
окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для
покупців або використовують для торгівлі його частину; кіоск, палатка, інша
мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має
вбудованого торговельного залу для покупців; автомагазин, розвозка, інший вид
пересувної торговельної мережі; лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у
відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що
надаються в оренду суб’єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в
межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;
стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт,
який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;
фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар,
буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного
господарства; оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються
для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з
використанням платіжних карток. У разі, якщо продаж товарів (основних фондів)
суб’єктом господарювання (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем)
здійснюється з окремого приміщення (офісу) шляхом готівкових розрахунків (у т.
ч. з оформленням прибуткового касового ордера), то згідно зі ст. 267 ПКУ такий
суб’єкт господарювання придбаває торговий патент на загальних підставах.
Чи
необхідно придбавати торгові патенти на дитячі ігри (батут, гірки, каруселі)?
Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267
розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі
– ПКУ), платника збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні
особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому
порядку торгові патенти та провадять діяльність у сфері розваг (крім проведення
державних грошових лотерей). Крім того, не є платниками збору за провадження
діяльності у сфері розваг суб’єкти господарювання, які проводять комп’ютерні та
відеоігри. Відповідно до пп. 14.1.46 ст. 14 розділу І ПКУ діяльність у сфері
розваг – це господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб -
підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь
в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів
(виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі
відеоігри тощо. Враховуючи те, що діяльність з проведення дитячих ігор
відноситься до сфери розваг, то суб’єкти господарювання, які провадять дитячі
розважальні ігри, є платниками збору за провадження деяких видів
підприємницької діяльності та придбавають патент на загальних підставах.
Єдина
база податкових знань, ІДД ДПА України, сайт www.sta.gov.ua
|
