1. Щодо включення
витрат на проведення реклами у вигляді публікацій іміджевих статей до складу
податкових витрат
2. Щодо визначення
термінів корисного використання основних засобів після набрання чинності
розділу III Податкового кодексу України
3. Щодо визначення
складу витрат приватного нотаріуса
Лист ДПА України від 18.05.2011 р. N 9199/6/17-0416
Державна податкова адміністрація України розглянула
звернення, що надійшли з фракції у Верховній Раді Україні, і в межах
компетенції повідомляє.
1. Щодо включення
витрат на проведення реклами у вигляді публікацій іміджевих статей до складу
податкових витрат
Відповідно до пп. 140.1.5 п. 140.1 ст. 140 і п. 138.1 ст.
138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс)
витрати платника податку на проведення реклами як "інші витрати"
платника податку враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.
Витрати на рекламу і дослідження ринку (маркетинг), на
передпродажну підготовку товарів в рамках витрат на збут, які включають
витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг,
також відносяться до складу "інших витрат", які враховуються при
обчисленні об'єкта оподаткування згідно абз. "Г" пп. 138.10.3 п.
138.10 і п. 138.1 ст. 138 Кодексу.
Пунктом 138.5 ст. 138 Кодексу передбачено, що інші витрати
визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Зазначимо, що на підставі пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139
Кодексу не включаються до складу витрат і не враховуються при визначенні оподатковуваного
прибутку витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з
придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами
(крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв
нерезидентів, підлягають оподаткуванню згідно з п. 160.8 ст. 160 Кодексу) в
обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та
акцизного податку) за рік, що передує звітному . При цьому до складу витрат не
включаються в повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді
у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу,
реклами, у разі якщо особа, на користь якого здійснюються відповідні платежі, є
нерезидентом , що мають офшорний статус.
2. Щодо визначення
термінів корисного використання основних засобів після набрання чинності
розділу III Податкового кодексу України
Класифікація груп основних засобів та інших необоротних
активів і мінімально допустимі строки їх амортизації передбачені п. 145.1 ст.
145 Податкового кодексу України.
З метою нарахування амортизації з дати набрання чинності
розділу III Кодексу (01.04.2011 р.) відповідно до п. 6 підрозділу 4 розділу XX
"Перехідні положення" застосовуються дані інвентаризації, проведеної
станом на 1 квітня 2011 року.
Вартість, яка амортизується за кожним об'єктом основних
засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна
(переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію,
модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію і т. п., а також суми
накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання
чинності розділу III Кодексу.
Норми цього підпункту поширюються також на платників податку
у разі їх переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну.
У переоцінену вартість основних засобів не включається сума
дооцінки основних засобів, проведеної після 1 січня 2010 року.
Якщо загальна вартість всіх груп основних засобів за даними
бухгалтерського обліку менше обший вартості всіх груп основних фондів за даними
податкового обліку на дату набрання чинності розділу III Кодексу, то тимчасова
податкова різниця, яка виникає внаслідок такого порівняння, амортизується як
окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.
Строк корисного використання об'єктів основних засобів,
інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати
набрання чинності розділу III Кодексу визначається платником податку самостійно
з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально
допустимих строків корисного використання, визначених п. 145.1 ст. 145
Податкового кодексу України.
Первісна вартість основних засобів не збільшується на
вартість придбання або поліпшення після дати вступу в силу розділу III цього
Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів
до такої дати.
3. Щодо визначення
складу витрат приватного нотаріуса
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами,
які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема приватну нотаріальну,
визначений статтею 178 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 178.3 статті 178 Кодексу оподатковуваним
доходом вважається сукупний чистий дохід, розрахований як різниця між доходом і
документально підтвердженими витратами, необхідними для здійснення певного виду
незалежної професійної діяльності.
Організаційно-правові засади здійснення нотаріальної
діяльності регулюються Законом України від 02.09.93 р. N 3425-XII "Про
нотаріат", зі змінами і доповненнями, тому до складу витрат платників
податку, які здійснюють приватну нотаріальну діяльність, включаються тільки
документально підтверджені витрати, необхідні для здійснення передбачених цим
Законом функцій в рамках такої діяльності. Так, зокрема, це витрати на оплату
праці найманих працівників за трудовими і цивільно-правовими угодами; сплату
внесків до Пенсійного фонду, єдиного соціального внеску; отримання спеціальних
бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі
нотаріуса; виготовлення печаток і штампів , а також їх заміну; орендну плату за
користування приміщенням, яке є робочим місцем нотаріуса.
При цьому згідно з п. 178.3 ст. 178 Кодексу у разі
неотримання свідоцтва про державну реєстрацію особою, яка здійснює незалежну
професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності
без врахування витрат.
Заступник Голови Комісії з проведення реорганізації ДПА України,
заступник Голови ДПА України І.
В. Носачова
| 
