У 2015 році законодавчі положення щодо порядку оподаткування прибутку підприємств були кардинально змінені Законом від 28 грудня 2014 року №71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи". З метою надання консультаційної допомоги платникам податку на прибуток, Головне управління ДФС у Вінницькій області продовжує цикл лекцій з вивчення діючих положень розділу ІІІ Податкового кодексу України.

 Тема сьогодні - методи нарахування амортизації необоротних активів

Відповідно до пункту 14.1.3 статті 14 Податкового кодексу України амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Наказом  Міністерства фінансів України від 27.04.2000р.  № 92 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"" визначено, що об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій). Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного,

за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

                   АВ      ПВ-ЛВ

А річна =    n     =      n

АВ – амортизаційна вартість

ПВ – первісна вартість

ЛВ – ліквідаційна вартість

n - загальний строк корисного використання об'єкта

Ліквідаційна вартість це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство/установа очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Перевага цього методу у тому, що він простий та надає можливість планувати суми амортнарахувань у майбутньому.

Недолік цього методу полягає у тому, що він  не враховує вплив морального зносу на зміну вартості ОЗ.

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

Відмінність від прямолінійного методу: амортизаційні відрахування спочатку мають більше значення, а потім зменшуються; актив ніколи не може бути замортизованим до нуля, оскільки використання методу зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизації передбачає наявність ліквідаційної вартості об’єкту основних засобів, що амортизується.

Суть цього методу полягає в тому, що в перший рік експлуатації об'єкта основних засобів сума нарахованої амортизації буде найбільшою. Потім кожного наступного року вона зменшуватиметься і в останній рік нарахування амортизації буде найменшою. При цьому виходять з того, що на початок експлуатації відповідний об'єкт основних засобів ще є новим, тому діятиме ефективно, але в подальшому його ефективність знижуватиметься, витрати на ремонт зростуть.

Цей метод належить до групи прискорених методів амортизації нарівні з методом прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивним методом.

Перевагою цього методу є те, що підприємство має можливість нараховувати значні суми амортизації у перші періоди використання основних засобів, недоліком – складність розрахунків.

 А річна =  БВ х НА річна

 БВ -  залишкова вартість об'єкта на початок звітного року

НА річна - річна норма амортизації – у відсотках

Норму річної амортизації підприємство визначає самостійно по наступній формулі 

х 100%

де Н – строк корисного використання об’єкту основних засобів, років;

ЛВ – ліквідаційна вартість об’єкту основних засобів, що визначається підприємством самостійно, грн.;

ПВ – первісна вартість об’єкту основних засобів, грн.

 3) прискореного зменшення залишкової вартості,

за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

 Перевагою цього методу є те, що підприємство має можливість нараховувати значні суми амортизації у перші періоди експлуатації основних засобів, недоліком – складність розрахунків.

 4) кумулятивного,

за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

 П’ятий – «виробничий метод» наразі не розглядається, оскільки в податковому обліку він не застосовуються.

Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області