Транспортний податок 

Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

З 1 січня 2016 року набрали чинності зміни до статті 267 Кодексу  «Транспортний податок».

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об’єктами оподаткування.

Щодо об’єкта оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу).

Отже, об’єктом оподаткування є легкові автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. (1378 грн. м.з.п. х 750 м.з.п. = 1033500 грн.) та з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно).

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Кодексу базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2  статті 267 Кодексу.

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року (2016 рік) і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт (підпункт 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

Водночас повідомляємо, що юридичні особи – платники транспортного податку звітуватимуть у 2016 році за формою податкової декларації з транспортного податку, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за № 474/26919.

У зв’язку із змінами, внесеними Законом № 909 до статті 267 Кодексу, пропонуємо юридичним особам – платникам транспортного податку самостійно у податковій декларації у графі 5 «Дата реєстрації транспортного засобу» вказувати вартість об’єкта оподаткування, яка визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

Також внесеними змінами визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Підпунктом 267.6.9 пункту 267.6 статті 267 Кодексу встановлено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

Також підпунктом 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи - нерезиденти для проведення звірки даних звертаються до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 

Водночас повідомляємо, що Законом № 909 внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 1 січня 2016 року.

Зокрема, підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу доповнено підпунктом «ґ» такого змісту:

за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Кодексу).

Одночасно пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909 рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Кодексу.

Разом з тим пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення»Закону № 909 передбачено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2016/podatok-na-mayno/