У 2015 році законодавчі положення щодо порядку оподаткування прибутку підприємств були кардинально змінені Законом від 28 грудня 2014 року №71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи". З метою надання консультаційної допомоги платникам податку на прибуток, Головне управління ДФС у Вінницькій області продовжує цикл лекцій з вивчення діючих положень розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Тема сьогодні - Різниці, які виникають при нарахуванні роялті

Відповідно до положень статті 134 Податкового кодексу у редакції, чинній з 1 січня 2015 року, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у бухгалтерській фінансовій звітності підприємства на різниці, які виникають внаслідок проведення окремих операцій.

Нарахування роялті на користь нерезидентів включені до переліку операцій, які впливають на об’єкт оподаткування, а саме: такі нарахування збільшують фінансовий результат, якщо роялті нараховані на користь:

1) нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;

2) нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам;

3) нерезидента щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.

В інших випадках, витрати із нарахування роялті на користь нерезидентів, які не зазначені у вищевказаному переліку, збільшують фінансовий результат на суму, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному, а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Також слід враховувати, що у чинному законодавстві, яке регулює податковий та бухгалтерський облік є відмінності стосовно кваліфікації  платежів, які вважаються роялті. Наприклад, це платежі за операціями з програмним забезпеченням. Отож, якщо підприємство здійснює платежі, які згідно з правилами бухгалтерського обліку визнаються роялті і включаються до складу витрат, а для цілей оподаткування податком на прибуток такі платежі не вважаються роялті, у такому випадку різниці не виникають, й, відповідно, фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток не коригується.

Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області

http://vin.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/230251.html