Якщо підприємець зареєструвався в кінці минулого року і ще не отримував доходи, чи потрібно подавати декларацію?

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку і перебувають на загальній системі оподаткування, або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).     

Відповідно до п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ задекларувати свій дохід підприємці повинні протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року), тобто до 9 лютого 2016 року. Декларація подається незалежно від того чи проводилась протягом звітного року підприємницька діяльність чи ні, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

Яка ставка ПДФО застосовується при декларуванні доходів підприємців за 2015 рік?

Оподаткування доходів, отриманих фізичними особами - підприємцями від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755(далі – ПКУ).  Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

З 1 січня 2016 року  відповідно до внесених змін до ПКУ базова ставка податку становить 18 відсотків. Оскільки податкова декларація подається за минулий рік, то застосовуються ставки ПДФО, що діяли в 2015 році: 15 відсотків бази оподаткування –  щодо доходів, які не перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року; 20 відсотків – до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (12180 грн.).

З якої суми потрібно сплатити податок на доходи фізичних осіб приватному підприємцю?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДФО доходу фізичної особи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно з п.п. 6.9 п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481, у графі 9 «Сума чистого оподаткованого доходу» Книги обліку доходів та витрат зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період та сумою понесених витрат від провадження господарської діяльності.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб (авансових внесків) на підставі документального підтвердження факту їх сплати. 

Сума податку, визначена фізичною особою – підприємцем за підсумками остаточного розрахунку, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання такої податкової декларації, тобто до 19 лютого.

У разі, якщо за результатами остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб фізична особа – підприємець має надміру сплачені податки (від’ємне значення), така сума податку включається до рядка 5.2 додатка Ф4 та рядка 21 розділу IV нової форми декларації.

Чи сплачує підприємець на загальній системі оподаткування військовий збір?

У зв’язку з набранням чинності з 01.01.2015 норми Закону України від  28 грудня 2014 року № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» щодо поширення на фізичних осіб порядку оподаткування доходів військовим збором, за результатами 2015 року фізичні особи, в тому числі підприємці на загальній системі оподаткування, визначають податкові зобов’язання як з податку на доходи фізичних осіб, так і з військового збору.

З цією метою з 01 січня 2016 року введено в дію нову декларацію про майновий стан і доходи, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 за № 859. У додатку Ф4 до нової декларації, який заповнюють приватні підприємці, передбачено визначення податкових зобов’язань окремо для  податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Отже, фізичні особи – підприємці, крім тих що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.   

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб – підприємців є 2015 рік.  Термін сплати військового збору для фізичних осіб – підприємців – до 19 лютого 2016 року.

Як оподатковується дохід підприємця на загальній системі оподаткування при продажу нерухомості, що використовується у підприємницькій діяльності? Чи потрібно включати його в декларацію?

Відповідно до п.1 ст.325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі - ЦКУ) суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа - підприємець. Оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна регламентується ст.172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі - ПКУ). Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п.172.1 ст.172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п.172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Якщо фізична особа - підприємець в минулому році отримував інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності (подарунки, спадщина, інвестиційний прибуток, іноземні доходи), в який термін потрібно сплатити податок?

У випадку отримання підприємцем доходів, інших, ніж від підприємницької діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ). Разом з тим, фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 ПКУ). Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.

Чи є відповідальність за неподання річної декларації приватним підприємцем?

Відповідно до 120.1 ст.120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, згідно зі ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.). Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.).

ГУ ДФС у Вінницькій області