У 2015 році законодавчі положення щодо порядку оподаткування прибутку підприємств були кардинально змінені Законом від 28 грудня 2014 року №71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи". З метою надання консультаційної допомоги платникам податку на прибуток, Головне управління ДФС у Вінницькій області продовжує цикл лекцій з вивчення діючих положень розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Тема сьогодні - збільшення та зменшення об’єкта оподаткування у зв’язку з формуванням резервів та їх використанням

Платники податку на прибуток, у яких річний дохід від усіх видів діяльності за 2015 рік перевищить 20 млн. грн., при обчисленні об’єкту оподаткування повинні відкоригувати його на різниці, пов’язані з формуванням і використанням резервів та забезпечень.

У статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу наведені правила збільшення і зменшення фінансового результату, отриманого за даними бухгалтерського обліку, у зв’язку зі створенням і використанням протягом звітного періоду резервів та забезпечень майбутніх витрат.

Згідно з пп.139.1.1 статті 139 Податкового кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

- на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підпунктом 139.1.2 статті 139 Податкового кодексу установлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

-на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з пп. 139.2.1 п.139.2 Податкового кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Пункт 14.1.11 статті 14 Кодексу встановлює, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

ґ) заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство ( у 2015 році він становить 365400 грн. – 300 мінімальних зарплат), а для фізичних осіб - 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб). Така заборгованість визнається безнадійною у разі, якщо відповідні заходи, передбачені законодавством України, які вживав кредитор, не призвели до її стягнення;

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

є) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

Дебіторська заборгованість є поточна (товарна чи грошова) – якщо дата щодо виконання зобов’язань за договором поставки ще не настала, безнадійна (яка відповідає ознакам, наведеним у п.14.1.11 статті 14 Податкового кодексу) та прострочена або ж сумнівна ( щодо якої є невпевненість щодо її погашення боржником – п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", яке затверджено наказом  Міністерства фінансів України від 08.10.1999р.  № 237).

Основний вид безнадійної заборгованості – заборгованість зі строком давності, що минув. Загальна позовна давність є 3 роки (стаття 257 Цивільного кодексу України). Початок перебігу строку позовної давності – день, що настає за граничною датою виконання зобов’язань, яка зазначена у договорі. У деяких випадках – наприклад, у разі подання позову до суду, перебіг строку позовної давності може бути перервано або зупинено ( ст.263, 264 Цивільного кодексу).

Крім того, фінансовий результат до оподаткування збільшуєтьсяна суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.2.2 ПКУ).

Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області