Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДФО доходу фізичної особи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Згідно з п.п. 6.9 п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481, у графі 9 «Сума чистого оподаткованого доходу» Книги обліку доходів та витрат зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період та сумою понесених витрат від провадження господарської діяльності.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб (авансових внесків) на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Сума податку, визначена фізичною особою – підприємцем за підсумками остаточного розрахунку, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання такої податкової декларації, тобто до 19 лютого.

У разі, якщо за результатами остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб фізична особа – підприємець має надміру сплачені податки (від’ємне значення), така сума податку включається до рядка 5.2 додатка Ф4 та рядка 21 розділу IV нової форми декларації.

ГУ ДФС у Вінницькій області

http://vector.vpv.in.ua/