ПАТ «Хмільницький елеватор» - одне з найбільших підприємств зі зберігання зернових культур у Вінницькій області. Потужність елеватора – близько 100 тис. тонн зернових. Основним акціонером товариства є «Альфред С.Топфер Інтернешенал», яке лише за три останні роки інвестувало в модернізацію виробництва та придбання нового обладнання більше 30 млн. грн. Так, наприклад, в 2011 році введено в дію новий сушильно-складський комплекс на 20 тис. тонн зернових, який оснащений найсучаснішим європейським обладнанням , повністю автоматизований та має необхідні системи для захисту навколишнього середовища від забруднень. Середньомісячна зарплата працівників склала у 2010 році 2350 грн. Підприємством перераховано у минулому році до бюджетів усіх рівнів більше 2,5 млн. грн. податкових надходжень.
Наш співрозмовник – головний бухгалтер ПАТ «Хмільницький елеватор» Н.В.Мироненко, з якою спілкуватимемось про сучасні технології в нарахуванні та сплаті податків.
Інформаційна довідка: Надія Володимирівна Мироненко – 1990 року закінчила Уманський державний сільськогосподарський інститут за спеціальністю «бух облік та аудит», стаж роботи за фахом - більше 15 років. Як молодий спеціаліст свою трудову діяльність розпочала головним економістом в КСП с. Пустовійти, потім працювала головним бухгалтером Хмільницького ліцею сфери послуг, а з 2004 році спочатку на посаді заступника, а з 2007 року головного бухгалтера ПАТ «Хмільницький елеватор». Має дружню родину, старша донька Анастасія теж навчається у вузі бухгалтерській справі.
- Пані Надіє, в чому змінилась робота головного бухгалтера якщо порівнювати її з початком 90-х років минулого століття ?
- Після закінчення вузу, коли працювала в колгоспі, в той час головним помічником для бухгалтера чи економіста була рахівниця і тільки почали з’являтись «заморські» калькулятори. Бухгалтери старшого покоління таке нововведення категорично не сприймали і перевіряли отриманий з калькулятора фінансовий результат на рахівниці. Пройшло 20 років і навіть для наших дітей – ровесників держави вже звичним явищем в житті стали: комп’ютер, мобільний телефон, Інтернет. Тому не уявляю нашу роботу без новітніх технологій, Інтернету, автоматизованого бухобліку. Сьогодні для головного бухгалтера на сучасному підприємстві крім вищої економічної освіти роботодавець вимагає знання комп’ютерних програм, а також іноземної мови.
Які програмні продукти використовуєте у роботі і як вони сприяють виконанню поставлених завдань ?
- Працюємо з програмами 1С-Бухгалтерія (версія 7.7), 1С-Зерно (програма по обліку зерна на базі 1С-7.7) і через БЕСТ-Звіт формуємо та надсилаємо звітність до ДПІ, УПФ, відділу статистики. Вже 7 років звітуємо в податкову в електронному вигляді. Економиться час, програмне забезпечення дає можливість перевірити арифметичні помилки і сформувати звіт, про прийняття якого електронкою приходить підтвердження. Потреба в паперових носіях відпала.
- Надіє Володимирівно, хочу знову повернутись на початок 90-х років. Тільки зароджувався в той час фермерський рух в країні. Один керівник господарства завітав до податкової інспекції з черговою декларацією. Його інспектор запитав: «Де Ваш офіс ?». Чоловік насупив брови та відповів : «Я не взяв із собою, якщо треба, наступного разу принесу». Звичайно, мова йшла про юридичну адресу його господарства. А як сьогодні?
- У 90-х роках, можливо, такий діалог викликав посмішку, але сьогодні свій «віртуальний офіс» фермер приносить із собою – мова йде про ноутбук підключений до Інтернет-мережі. Після оформлення необхідних документів на оприбуткування зерна для зберігання в елеваторі, ми виписуємо рахунок-фактуру, по якій фермер перераховує кошти зі свого «офісу» в моєму кабінеті через клієнт-банк по Інтернету. Поки ми п’ємо каву, кошти висвітлюються в мене на комп’ютері, як зараховані на поточний рахунок елеватора. Не потрібно привозити грошові купюри з підприємства на елеватор, потім в банк. До речі і працівники підприємства отримують зарплату легально за пластиковими картками в банкоматі.
-А як відбувається сплата Вашим підприємством податків в бюджет ?
- Аналогічно, зі свого офісу надсилаю платіжне доручення в електронному вигляді з цифровими підписами керівника та головного бухгалтера, а також печаткою до банку, натискаю необхідну клавішу комп’ютера і кошти за годину потрапляють в бюджет на казначейський рахунок.
- Багато головних бухгалтерів, підприємців, які вже використовують у своїй діяльності комп’ютер і проводять бухоблік в електронній формі чомусь вагаються і не знають , чи варто переходити на систему електронного документообігу з державними структурами, в тому числі з податковою інспекцією. Що б ви побажали своїм колегам і що треба зробити, аби використовувати новий спосіб звітування ?
-Хочу з власного досвіду запевнити колег, що це нескладно і дуже спростить вам роботу. По-перше, необхідно підключити Інтернет, потім оформити цифрові підписи на керівника та головного бухгалтера і можна забувати про візити до ДПІ, ПФУ, відділу статистики. Це недорого і, повторюсь, дуже зручно, особливо коли до райцентру не один десяток кілометрів. Якщо виникають технічні проблеми з програмним забезпеченням, фахівці відділу інформатизації процесів оподаткування податкової інспекції самі зацікавлені у сприянні та їх вирішенні , а на веб-сайті ДПА України можна безкоштовно завантажити все необхідне програмне забезпечення. Там же можна перевірити свого контрагента на предмет його сумлінності і нефіктивності, як платника ПДВ та й нормативно-правова база теж буде у вас завжди під руками.
Які проблеми у Вас виникали при поданні звітності в електронному вигляді до податкового органу?
- Особливих проблем не виникало, єдине правило, для того, щоб центральний сервер ДПА України в останній день подання звітності коректно спрацював, бажано відправити звіт не в останню годину та останній день, а раніше, для місячної звітності є 20 днів і відповідно для квартальної – 40.
Пані Надіє, дякую за розмову і зичу Вам подальших творчих успіхів і нехай нові технології вам у цьому сприяють.
Ю.Підвальнюк
Начальник відділу
масово-роз’яснювальної роботи
та звернень громадян
Хмільницької ОДПІ
|