Відповідно до п. 9 ст. 12 Закону України від 07 квітня 2011 року № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції» зі змінами та доповненнями перевірка достовірності зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – декларація) відомостей здійснюється, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, визначеному цим органом.
     Для здійснення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, інша юридична особа публічного права протягом десяти днів з дня одержання декларації від суб’єкта декларування надсилає її копію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Проведення таких перевірок передбачено здійснювати апаратом ДФС України, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання (податковою адресою) суб’єкта декларування.
При цьому, апаратом ДФС України перевірка здійснюється на підставі отриманих копій декларацій:
Президента України, Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, Віце-прем’єр-міністра України, а також міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх перших заступників, заступників;
Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, Міністра фінансів України, Голови Державної фіскальної служби України, начальника податкової міліції, Міністра внутрішніх справ України, Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, їх перших заступників, заступників;
членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника;
Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх перших заступників, заступників;
членів Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг.
Перевірку інших суб’єктів декларування (крім зазначених вище) здійснюють державні податкові інспекції за місцем проживання (податковою адресою) суб’єкта декларування.
З урахуванням положень ст. 45 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (державній податковій інспекції). 
Адреси територіальних державних податкових інспекцій Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві, на які необхідно надсилати копії декларацій для перевірки достовірності зазначених у них відомостей, розміщені на веб-порталі ДФС України.

     Відповідно до п. 9 ст. 12 Закону України від 07 квітня 2011 № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції» перевірка достовірності зазначених у декларації відомостей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, визначеному цим органом.
     Порядок здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2015 № 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2015 за № 418/26863 (далі – Порядок).
     Перевірка здійснюється апаратом Державної фіскальної служби України, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання (податковою адресою) суб’єкта декларування (п. 5 Порядку).
     Пунктом 7 Порядку визначено загальний алгоритм проведення контролюючими органами перевірки, який включає такі складові:
     1) одержання від державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права копії декларації суб’єкта декларування;
     2) проведення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей, що фактично полягає в:
     аналізі наявної в контролюючому органі податкової інформації щодо доходів, отриманих суб’єктом декларування, та порівнянні її з відомостями про доходи, вказані в декларації, з метою з’ясування достовірності та повноти їх відображення в декларації;
     порівнянні відомостей про вказане в декларації нерухоме майно, транспортні засоби, кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, цінні папери, внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації, фінансові зобов’язання з наявною в контролюючому органі податковою інформацією про них з метою з’ясування достовірності та повноти їх відображення в декларації;
     проведенні арифметичного контролю;
     3) направлення запитів до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також платників податків для одержання документів (копій документів) та інформації щодо відомостей, які мають відображатися в декларації, у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України та Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», у разі:
     встановлення розбіжностей між відомостями, зазначеними в декларації, та наявною в контролюючому органі податковою інформацією про них;
     необхідності з’ясування інформації щодо перебування у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта нерухомого майна, транспортних засобів, перебування у його власності цінних паперів, внесків до статутних (складених) капіталів товариств, підприємств, організацій, витрат на придбання, фінансових зобов’язань, інших відомостей, які мають відображатися в декларації;
     4) одержання від суб’єкта декларування письмового пояснення та/або копій підтвердних документів у разі встановлення розбіжності між відомостями, зазначеними в декларації, та наявною в контролюючому органі податковою інформацією про них, у тому числі встановлені після отримання відомостей за запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також платників податків.
     5) підготовка висновку про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;
     6) надсилання письмового повідомлення спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидіїкорупції, а також керівнику органу, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
     Під час здійснення перевірки контролюючі органи мають право вимагати та одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права та підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, суб’єктів декларування, платників податків (юридичних і фізичних осіб) лише документи (копії документів) та інформацію щодо відомостей, які мають відображатися декларантом у відповідних позиціях розділів декларації, відповідно до закону (п. 9 Порядку).
     Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність розбіжностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями (п. 10 Порядку).
     Згідно з п. 16 Порядку у разі встановлення під час перевірки розбіжностей між відомостями, зазначеними в декларації, та наявною податковою інформацією, контролюючий орган, який проводить перевірку, повідомляє про них суб’єкта декларування у письмовій формі з метою отримання письмових пояснень причин виникнення розбіжностей та/або копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості. Суб’єкт декларування не пізніше ніж на п’ятнадцятий робочий день з дня отримання відповідного запиту контролюючого органу, який проводить перевірку, надає письмове пояснення щодо таких розбіжностей та підтвердні документи, які є обов’язковими для розгляду та врахування під час підготовки висновку про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
     Висновок і повідомлення підписуються керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов’язки), який проводив перевірку. Факсимільне відтворення підпису керівника (або особи, яка виконує його обов’язки) контролюючого органу не допускається (п. 17 Порядку).
     Повідомлення не пізніше ніж на третій день з дня реєстрації висновку надсилається спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу, в якому працює відповідний суб’єкт декларування (п. 18 Порядку).
     Рішення, дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо проведення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, можуть бути оскаржені в судовому порядку (п. 19 Порядку).